Діана жила, вважаючи, що її думки, поведінка та емоції — це норма. Вона помічала, що люди щось приховують від світу, але справжній біль не виміряти простими словами чи цифрами: він глибоко формує особистість і змушує захищатися від будь-яких змін у житті.

Раніше вона вірила, що стосунки потрібні лише для розділення горя. Але зустріч з іншою людиною змушує Діану відчути нові, неочікувані емоції і протистояти власним страхам, тривогам та внутрішнім демонам. Вона починає розуміти, що прийняття себе та своєї особливості — це перший крок до реальності, навіть якщо шлях до цього сповнений хаосу та сумнівів.