39 414
“Максим Темний”
Анотація до книги "Максим Темний. Інший Світ"
Друга частина дуже довгої історії…
Що робити, якщо чиєюсь злою волею тебе закинуло кудись в інший світ? Як повернутися? Як вижити, доки знайдеться відповідь? Світ інший, але знов тебе усі бояться. За що? Що такого ти зробив і чому нічого не пам'ятаєш? Звідки зя'вились ті жахливі створіння Заборонених Земель і чи дійсно ти Принц та хазяїн їм? Дуже хотілося б розібратися - що таке ця магія, про яку усі говорять - казки дитинства чи щось інше, досі невідоме але існуюче за своїми законами? А ще - чиї виразні, зелені, шалено красиві дівочі очі він бачить у ві снах?
Що робити, якщо чиєюсь злою волею тебе закинуло кудись в інший світ? Як повернутися? Як вижити, доки знайдеться відповідь? Світ інший, але знов тебе усі бояться. За що? Що такого ти зробив і чому нічого не пам'ятаєш? Звідки зя'вились ті жахливі створіння Заборонених Земель і чи дійсно ти Принц та хазяїн їм? Дуже хотілося б розібратися - що таке ця магія, про яку усі говорять - казки дитинства чи щось інше, досі невідоме але існуюче за своїми законами? А ще - чиї виразні, зелені, шалено красиві дівочі очі він бачить у ві снах?
Зміст книги: 55 глав
64 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДоброго дня шановні читачі. Якщо ви прийшли сюди - то перша книга вам, вочевидь, сподобалась. Вас вже доволі багато, що мені, як автору, приємно. Але чомусь ваших відгуків дуже мало. Я не можу зрозуміти - наче усі хвалять мою писанину, чому ж тоді так мало ваших вподобань? Якісь інші книжки, ще знаходячись в процесі роботи, та вже мають сотні тисяч переглядів та сотні вподобань... Прошу - якщо вам дійсно сподобалось, якщо ви хочете, щоб історія продовжувалась - позначайте свої вподобання, не забувайте. Кожен день перша книга вже має понад 300 прочитань... А вподобань дуже мало... виходить, що більшості усе ж таки не подобається? Чому ж тоді читають? Може не варто усе це й робити...
Цікава історія, тільки на початку. Читаю перший розділ і тут згадка про батьків Макса. Якщо не помиляюсь, у першій частині не було взагалі згадок про це. Як так, що Максим потурбувався про багато ледве знайомих дівчат, але не було жодної згадки про спілкування з батьками і допомогу їм?
Oleksandra Liaskivska, Тобто - далі вам стало не цікаво? з-за того, що він недостатньо згадував про батьків? Чому не було згадок? згадує, як усі люди. Є батьки, живуть далеко, особливих проблем нема. Він живе своїм життям - вони своїм. І це не значить, що він їх чи вони його не люблять.
Те що він про них не потурбувався це більше збіг обставин. 5 вересня усе почалось. Лише через місяць він більш-менш став розуміти, що щось може. Далі він зрозумів, що йому потрібно місце де можна заховатися і почав усе це облаштовувати. Батьки живі, здорові, поїхати до них одразу - як ви пам'ятаєте відпустка в нього скінчилась. Ну й не міг же він приїхати до батьків, ще кволий після голодування та заявити - "Батьку, я тут такого вмію... давай тебе лікувати будем" як би вони до такого віднеслись? Далі почались різні проблеми, деякі дуже термінові - Катя так та б точно померла, а нічого такого, щоб треба було усе кидати і далеко - тобто надовго їхати, з батьками не відбувалось. А ще через місяць він вже й зник з Землі. Аби не це то усе йшло б своїм чередом. Усі ми не дуже то й розраховуємо, що завтра з нами нічого не відбудеться.
Автор, дякую! Ваші слова окрилюють, надихають, гріють душу!
Olya Sidorchuk, Дякую) Мені теж приємно, що це комусь потрібно. Читайте далі, наче не погано вийшло.
Доброго дня , дякую за Вашу працю. Подобаються книжки з таким сюжетом та з кількістю сторінок більше 200, ще раз дякую!!!
Макс Француз, Дякую, у вас ще буде четверта і далі... Гарного дня)
Знаєте,ось читаю і такий Максим щедрий,доброзичливий і все це має такий вигляд "мечта дурака"всіх нагодувати,прихистити,ще й грошей дати.Так не буває хтось да має його ненавидіти.
Лена Власюк, Саме так. Біля нього ті, хто з ним хоче бути, а усяка наволоч швидко пролітає мимо. Зними він довго не спілкується. Але згадайте одну річ, він вже комусь казав, мабуть - скільки ви готові заплатити, щоб дізнатися правду про людину? Повну правду... чи зрадить вона вас в лиху годину? Він даї гроші людям, але платить долі за те, що відсіюються негідні і усі втрати від них - лише гроші. Це дешевше усього. Дешевше, ніж коли з-за них гинутимуть друзі.
Глава 37. Якби ж цьому вчили змалечку!..
ДЯКУЮ!!!
Ірина Гажала, Ех... аби ми вчились з малечку...
Супер,класний твір
Leon Darkiv, Дякую)
Цікаве продовження гарного циклу. Автор пішов на ризикований експеримент і сильно змінив жанр книжки. Якщо перша частина була дещо містична і загадкова в жанрі міського фентезі, то друга - це класичне попаданство з набившою оскомину обов'язковою академією магії, та соціальним конфліктом в стилі "драгон ейдж". Це небезпечний експеримент, бо автор ризикує обманути очікування читача, який сподівався, наприклад, бачити продовження міського фентезі. Особисто мені все одно, навіть якщо в наступній книзі головний герой одягне мундир адмірала зоряного флоту і відправиться підкоряти сусідню галактику, я все одно читатиму (не треба так робити, це не заклик до дії). Але багато людей більш перебірливі в своїх літературних смаках. В цілому, книга цікава і варта зайняти полицю будь-якого поціновувача фантастики. З недоліків, я помітив ЗНАЧНО більше русизмів, ніж в першій частині. Це погана тенденція. Збільшення кількості персонажів знизило якість зображення їх характерів. Суцільних полотен тексту поменшало - це добре, тут автор прогресує.
+++
Володимир Бригодан, Дякую :)
Дякую.Відчула себе такою ,що йде поряд з Максимом.
Валерій Завалко, Хуліган. Не ламай дівчатам сподівання. )) Це саме найкраще, що буває окрім снів. Не зважайте на нього, пані. Він хороший.
Друга книга не менш цікава за першу. Інший світ мені завжди імпонує більше за наший, там магії більше і ще все що може показатись дурньою в нашому - там можна спихнути за "тут так' прийнято, інший світ, щож ви хочете!?" і все.
Кіт цей мега харизматичний і що головне такий небагатослівний, я в нього влюбилася із перших слів, хочу дізнатися як він з'явився на світ, хто його породив, адже він прийшов до героя кошеням?
Я би ще одне хотіла уточнити в автора, Ви справді в дитинстві мішки для ковзання набивали снігом? І це при тому що є конюшня, а значить є і сіно-солома. Дупи ж можна повідбивати)))
Юлія Коваленко, Ну, таке теж може бути))) Але ж і дами там трохи не такі як у нас. Відсутність гаджетів та грошей автоматично породжує забавки на кшталт цієї. А свіже повітря та фізична праця роблять тіло витривалим. Так що не сильно вони там собі й повидбивають...
Дочитала!!!Шикарно!!!
сторінок багато, а відірватися годі))) дякую за насичену та цікаву книгу! натхнення автору!
Hannah Afanasyeva, Дякую вам, читайте, не відривайтесь. Задоволення має бути довгим)
це капець неможливо не їсти ні спати поки не дочитаєш))) дуже дуже величезне дякую!!!!!! мені цікаво читати ))))
Надя Кондратюк, Треба себе заставляти.)) А то ж не вистачить сил дочитати))) Дякую, за такі емоції.
Пишу....Шикарно❤️❤️❤️❤️немає до фіга бла бла бла і купа екшену!!!!..надіюся що так і буде до кінця книги!дуже зайшло,а я тільки дочитала про то як з мокками перший раз битися пішли
я у захваті
Василий Алексеенко, Дякую)
читаю з задоволенням другу книгу.
є така версія що тіло вмирає а душі дається кілька переродження на відпрацювання тих гріхів або неправильних проступків у минулому житті. якщо не виправиться закінчує своє існування.
так саме в вашій книзі випробування головному герою за минулі гріхи.
цікаво і змістовно.
бажаю успіхів у творчості
Серж, Можливо, я не проти. Це досить логічно. Але тут усе не просто, бо а ні підтвердити з великою вірогідністю, а ні спростувати не можна. Завжди насторожувало те, що люди, вчинивши велетеньке зло, спокійнісінько доживали до глибокої старості - усякі там сс-івці, та хоч і наші можновладці. Можливо, діло у тому, як саме ти сприймаєш світ та вчинки. Бо ті, хто чинить зло, зовсім так не вважає. Може тому й кажуть "не бери близько до серця". Що до Макса - то саме ідея його історії - це те, що Боги, як їх там не називай, випробовують тих, кто їм потрібен)
добрий день шановний авторе, читаю другу книгу і знаходжуся в захваті, це просто щось неймовірне, я нібито занурююсь в той світ і знаходжуся разом із героєм...все - текст , події, таке зрозуміле і логічне, все знаходить відгук у моєму серці. Щодня читаючи думаю треба написати відгук яке мені подобається, але так захоплююся що забуваю про все на світі. Сьогодні побачила що ще книги будуть далі з продовженням історії і дуже зраділа, тому що почала ловити себе на думці, що шкода що скоро книга завершиться. Наснаги вам, щиро дякую за книги))
Костянтин Шелест, ви маєте рацію, так і є, зараз досьрбую каву , день обіцяє бути похмурим, а я щаслива бо прийду ввечері і буду продовжувати читання - цікаво які пригоди чекають на Максима)))
Це було навіть краще ніж в першій частині!
Михайло Пономаренко, Дякую... Оце тепер думаю - а що ж буду робити, коли скажуть навпаки?
Дочитав другу книгу. Дякую автору, все цікаво і оригінально, а головне дані відповіді на всі питання, що виникли під час читання першої частини. Успіхів у творчості і реальному житті.
Атрус, Дуже добре, дякую Вам.
читаю з задоволенням, дякую величезне за прекрасну історію з продовженням, натхнення вам
Tatiana Bykovets, Вельми дякую, хай і далі так буде. Читайте - продовження вже є.
дууууже цікава книга,як і попередня.Автор молодець
Катя Свiрчевська, Дякую, пані)
Фух, дочитала! Книга вийшла набагато краща за попередню. І не через орків та гномів. Багато змін локацій і цікавих пригод в кожній. Достатньо різноманітні персонажі і присутній їх опис, не дуже дитально від чого не нудно і читається. В пригода є трошки детиктиву. Книга супер!
Пішла читати наступну
Екатерина Бирец, Ну от... набагато краща... аж сумно) Ну як так? Книги-то різні... Не міг же він пів міста розмотати, викорінюючи бандитів? Тай мокка у нас не водяться) Герой росте, ростуть можливості... і вимоги. Дякую, читайте далі, раз подобається... не відмовляйте собі у задоволенні на вихідних))
Авантюризм та мрія, фантастика та фентезі --це потряс до мене більше ніж перша книга, хоча і вона досить-таки гарна! дуже вдячна, наснаги
Джейн, І вам хай щастить) Мирного неба та здоров'я усій родині!
Неможу не прокоментувати... Перепрошую що лізу з правками, але слово "рахунок" відноситься до чисел. В цій книзі воно часто використовується замість слова "мить". "... за кілька рахунків..., ...за один рахунок...". Через це іноді змінюється сенс речення і важко сприймається.
Екатерина Бирец, Точно. І якщо Макс, коли йдеться про міри ваги чи довжини, згадує, що "два місцевих фунти - приблизно земний кілограм", а "земний кілометр - два місцевих", то про рахунки взагалі ніде більше не йдеться. Можливо, що такий лік часу найчастіше використовують лише Максим та автор, бо "секунди ніхто не рахував". А Макс, дитя нашого світу, звик до ось такої міри дискретності часу. Він набагато швидший за майже всіх місцевих, принаймні в думках. Їм-то поспішати нікуди
Кнстянтине, дочитала вашу другу книгу, відчуття супер, але є питання яке сформувалося ще з першої. Було прописано що у головного героя є батьки, тільки живуть у іншомі місті. І що, він не разу не згадав про них, не сумує за ними? Буду вдячна почути від вас причини цього.
Костянтин Шелест, Вам дякую за таку творчу роботу, перехожу на третю частину з задоволеням
Цікава книга. Але з тексту вбачається, що автор писав для москалів, а потім перевів текст для Українців. По тексту багато відсилок до радянського минулого, все як люблять москалі.
Джеймс Бонд, Шановний пане, будучи безпосереднім свідком написання цього циклу (я, наприклад, знаю, чим закінчиться 4 книга), можу Вас запевнити, що писалася книга НЕ для москалів, а взагалі ДЛЯ читачів. І так, ви справедливо зауважили, що книга перекладена. Автор сам десь у коментарях до котроїсь з книг зазначав, що книга перекладена українською. І поширюється вона тільки українською мовою (озвучується також). А щодо відсилок... це ви певно про мультфільми, які згадує Макс? Але, повірте дядькові, которому вже більше 50-ти років - ті радянські мультфільми досить таки глибоко сидять у голові, і вони, як би це сказати, формували наше дитяче відношення до світу. Наприклад, кумедний і безпосередій дядечко Ау, чи простакуватий Вінні-Пух. Допоки наше покоління не відійде у засвіти, світу доведеться терпіти те, що ми інколи згадуємо те, на чому ми росли та виховувалися. Це на жаль не ламається, а тільки відходить разом з носіями, подібно до тих поколінь євреїв, котрих Мойсей вивів з Єгипту. Допоки не померли ті, хто пам'ятав Єгипет - вони не увійшли до Землі Обіцяної. І ще одне. Відповідаю Вам не заради флейму, а щоб уточнити. Не все так сумно. А книга - дійсно хороша. Чесно.
Прочитав другу книгу , мені може здалося але написана вона краще за першу ( хоча перша також сподобалась ) . Гарно прописаний світ і головні герої , е інтрига зовсім трохи романтики і головне все цікаво поєднано . Важко сказати до якого жанру віднести книгу , я б сказав бойове фентезі з елементами гумору і краплиною романтики . Книга написана так що коли читаешь ти занурюєшься у цей світ і не помічаешь часу ( Блін читав до 3 ночі а на роботу на 7 ) Мені дуже подобається стиль автора і як написано . Шановний автор - офіційно повідомляю я відтепер ваш фанат :)
Roman Oleinik, Дякую Вам! Можливо друга здається кращою, бо вона про інший світ? У першій усе звично - дім, лікарня, телефони... а до іншого світу придивляєшся більш уважно і зацікавлено. А можливо й таке, що перша книга - це взагалі моя перша книга) а друга - вже якось більш досвіду стало)
Дуже гарно і легко! Цікаво! Незважаючи на схожості в расах - є багато власного! І хороша українська) однозначно можна виставляти за кошти. Дякую!
Володимир Дребот, Дякую. Я думаю над цим) Але зараз такий час... Я хочу, щоб ми єдналися... бо багато тільки розмов про це. Не в усіх є можливість платити. Подивимось. Поки що я хочу, щоб люди читали... а от коли усі підсядуть на таку залежність - тоді я як... ух.... Тільки сумніваюсь.. ось, третя книга викладається ще поглавно, кожну нову главу розривають ті, хто її чекає... мінімум 140 чоловік. А нещасні сердечки поставило ледве 50. Куди вже там щось купувати.
Дуже класна історія, Ви дуже гарно пишете дякую вам!!!
Григорій Гординяк, Вельми дякую)
Дуже цікаво і захоплююче пишете!
Оксана Волощук Британ, Дякую, пані) стараюсь
Дякую Вам, Константине за неймовірну пригоду, дуже майстерно, велично і затягує так, що не відірватись.
Ihor Shell, І вам усього найкращого, злагоди та миру над головою
Класні твори, чудово написані! Дай Боже, здоров'я і успіхів автору надалі!
Анатолий Барсуков, І вам усього найкращого.) Вам і вашій родині, щастя та здоров'я)
Дякую за чергову цікаву книгу.
Дід Сірко, І Вам, дідусю... )) Читайте з задоволенням
Ковтнула книгу за кілька днів . Що ж ви робите з читачами ? Я так і спати перестану))) . Вмієте зацікавити та заінтригувати Я думала що Макс знайде спосіб і додому повернеться , а тут все цікавіше і цікавіше . Приступаю до наступної...
Ольга Басараб, А Ви б повернулись додому? В такому випадку як у нього?)) Дякую Вам, читайте з задоволенням.
Я запрошую вас до Wririt! Це нова, відкрита для усіх телеграм спільнота українських письменників.
У ній ви зможете знайти людей, за схожими вподобаннями, художників, що працюють з обкладинками, дизайнерів, що допоможуть підготувати книгу до друку та співавторів.
В групі ви можете комунікувати з іншими письменниками та ролити з ними, покращуючи свої навички.
Також ви можете прорекламувати свої навички та книги, які потребують піару. Це безкоштовно. Окрім цього, як приємний бонус, ви можете попросити оцінити присутніх там твір чи уривок. Учасники групи, щонайменше адміністрація групи, надасть за потреби конструктивну критику тощо.
Посилання: https://t.me/+jeKohkOykt80NTZi
Долучайтесь до групи та запрошуйте своїх друзів! Я, як одна з адміністраторів Wririt, буду невимовно рада бачити вас в групі)
Дуже добре, все цікаво читати, ваша книга як ковток свіжого повітря в нашому похмурому житті з КАБами і ракетами...
Ростислав Брожко, Дякую Вам. Того й хотілось - може комусь хоч трохи буде легше. Може комусь додасть віри чи сил...
Щиро дякую! Сподобалося!
Стосовно коментарів, винен лінь)))), один на книгу;)
Андрій Бeльмeга, Та то нічого) Головне - щоб подобалось. Буде подобатись - будуть коментарі - будуть книги) Такий ось кругообіг.
дуже і дуже достойна книга читав з превеликим задоволенням Дякую вам пане автор за таке чудове написання цікавої книги неймовірний авторський стиль і цікавий розвиток сюжету ще раз щиро дякую
анатолій Чумак, Дякую і Вам, шановний читач, що ризикнули витратити час та за теплий відгук. Сподіваюсь - продовження вас не розчарує.
Хороша книга - є над чим подумати, є чому повчитись)
Тетяна Мельник, Дякую, навіть не думав, що моя писанина здатна когось чомусь навчити. Гарного Вам настрою)
Доброго дня шановні читачі. Якщо ви прийшли сюди - то перша книга вам, вочевидь, сподобалась. Вас вже доволі багато, що мені, як автору, приємно. Але чомусь ваших відгуків дуже мало. Я не можу зрозуміти - наче усі хвалять мою писанину, чому ж тоді так мало ваших вподобань? Якісь інші книжки, ще знаходячись в процесі роботи, та вже мають сотні тисяч переглядів та сотні вподобань... Прошу - якщо вам дійсно сподобалось, якщо ви хочете, щоб історія продовжувалась - позначайте свої вподобання, не забувайте. Кожен день перша книга вже має понад 300 прочитань... А вподобань дуже мало... виходить, що більшості усе ж таки не подобається? Чому ж тоді читають? Може не варто усе це й робити...
прочитал первую книгу очень понравилось надеюсь продолжение не разочарует
Алексей Сорока, Я б цього теж дуже хотів. Читайте, а там щось скажете. Дякую
Трястя...і в іншому світі та сама халепа(
Перевиховання зла, та ще й такого могутнього? Цікаво) Але й сумно, що світлі сили такі слабкі, що доводиться темні перевиховувати...
Костянтин Шелест, То, може, варто змінювати ті правила?) А то он наші міжнародні організації понапридумували правила для цивілізованих людей і не можуть спинити всяких нелюдів( Виходить якийсь мазохізм разом із стокгольмським синдромом...А, може, Макс - це та сила, яка сама вирішує, на чий бік стати?
Дуже дякую. дуже смачно, а головне багато...
Mariia Khrapova, От! Дякую вам пані... я ж казав - ну як так, коли тільки вчитався і все закінчилось?
Легко читається, переходжу до книги 3
Олег Єрмоленко, Приємного.
Так ,Макс пішов по-англійськи, не попрощавшись з зацікавленими сторонами сили. Дуже цікаво що буде далі.
Аня Осадчук, Мабуть усе ж його "пішли")) Прийдеться погуляти...
Хотіла почати читати 3 частину, а там нічого. Ні початку, ні ціни книги , нічого. Це що таке ще.
Аня Осадчук, Дякую що пояснили. Буду дочитувати другу, а потім уже і до третьої перейду. Розумію, сама не спец по компах. Мені доня помагає.
Сподіваюся, що Максим в спиться і його попустить. Добра він людина, совістлива.
Аня Осадчук, ))) Коли поспиш - завжди попускає)). Аби тільки скоріше.
Шкода ту ельфу. Утне ж якусь дурню…
Zilly, Вона така... вона може...
Дуже гарне визначення справжнього друга
Костянтин Шелест, Та читаю ж, коли є час. Коли немає - то не читаю :). Тож пишіть та викладайте, як вам зручніше. Втім, дякую за те, що викладаєте пристойними шматками - піднімає настрій. Взагалі книга піднімає настрій!
+++++++++.
Кость Замостянський, )))))))) Дякую
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати