Соломія їхала в табір без жодного плану—просто тому, що подруга зламала ногу, а відмовити було ніяково.Ані досвіду,ані уявлення,що робити з двадцятьма підлітками,ані найменшого бажання когось "виховувати".Зате з твердим наміром пережити це літо весело—байдуже,ціною яких правил.
Марк четвертий сезон поспіль знає про цей табір усе:розклад,порядок,дітей,навіть те,під яким деревом краще ховатись від сонця о третій дня.Життя за пунктами—це не звичка,це релігія.І тут з'являється вона:спізнюється,порушує все,до чого торкається,і чомусь усміхається так,ніби правила придумали не для неї.
Він переконаний,що вона—суцільний безлад на двох ногах.Вона переконана,що він—шафа з людським обличчям,яка забула,як усміхатись.Обоє помиляються більше, ніж готові визнати.
Одне літо. Та почуття, яких не чекали.