16
Анотація до книги "Купити маму"
Оповідання "Купити маму" написано на початку 2000 року. Маленьку дівчинку виховує мама-істеричка. Маму не влаштовує, що її дитина не така, якою була у її віці сама мама. Вона любить свою дочку, балує її, але не може вибачити її слабкості. І допомогти не може, хоча вважає, що робить усе задля цього. Мама не розуміє, що не може дати дитині головного - своєї любові. Актуально на усі часи.
8 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиНаписала ніби вою історію, а тепер щодо вашої))
Це оповідання читається важко, і саме тому воно зачіпає. Щоденник дівчинки, знайдений у макулатурі, звучить так щиро, що віриш кожному слову. Вона така дитина, що дякує зламаному стільцю за те, що він урятував її від маминих ляпасів, а мамине «купити все» сприймає як любов.
Болючіше за все те, як дівчинка виправдовує маму. Вона бачить її страх, її безсилу злість і навіть її молитву «Боже, допоможи мені залишитися спокійною». Тому вона звинувачує себе: «я тупа корова», «може, мені зникнути, щоб мамі жилося спокійно». Мамина любов тут існує лише як вимога й докір, а дитина намагається заслужити її трійками, що перетворюються на четвірки.
Влучна й назва. Дівчинка щиро вірить, що все можна купити, а виявляється, що найважливіше не купується. Портрет МАМИ, намальований дитячою рукою, яку підняли з асфальту, запам'ятовується надовго.
Рамка з мамою-оповідачкою, що забирає сина-першокласника зі школи, працює як тихий докір кожному з нас. Обірваний запис лишає відчуття тривоги й бажання, щоб у тієї дівчинки все склалося добре.
Дякую авторці за цю сильну й чесну історію.
Ольга Инка, Я написала блог про ваші чудові твори. Вони варті уваги ❤️
Охо- хо... Біда і з мамами на кшталт цієї, і з математикою... Згадую, як пояснювала сину фізику і математику всі його шкільніроки. Теж дивувалась, ну як так- обидва батьки з вищою технічною освітою, а син ну абсолютний гуманітарій... Але не тупий ні разу)) Олімпіади з історії, перечитав всі можливі різноманітні енциклопедії, що купували йому. Дійсно гуманітарій і художник. Майже від його народження знали, що народили Художника. Маємо магістра мистецтв)) Але з математикою завжди було туго. Фізика хоча б подобалась йому, не давались лише задачі. Але пам'ятаю, чого мені вартувало пояснювати йому ті формули, ті теореми... Чоловік навіть не намагався, просто мовчки виходив з кімнати. Але не я звала сина , щоб щось йому пояснити. Сам приходив , відривав мене від моїх справ. Бувало, що в ході занять виходив у ванну, виривався холодною водою чи навіть голову під кран, повертався і казав" Продовжуєм". Цікаво, що вже й не пам'ятає цього))) Але я пам'ятаю. Мій тато, коли почув, що син зібрався в художню академію ледь не криком кричав" Що це за вища освіта!? Ти ( тобто я) хіба не можеш підготувати його у КПІ?". Але ми з чоловіком розуміли- у сина інший талант. Не математикою єдиною, як кажуть)
Ольга Инка, Він знає. Батька вже нема, а мене дуже любить. Хоча я його більше))
ото справжній дарк
Пацюк Червоній, Ой... Маніяка я не потягну.
Страшний щоденник! А знаєте... це замкнене коло. Допоки матір пресує дитину — діла не буде. У бідної дитини страх вже перед тією математикою. Очевидно, що є віконце — прогалина у дитини. Не пояснили. Не зрозуміла. А в математиці це йде ланцюжком. Замість того, щоб підійти комплексно недолуга мати б'є. Але саме погане навіть не те. А те, що дитина травмованою буде усе життя. Жодна математика цього не варта! Сильна новела.✨⚡
Ромул Шерідан, Щиро, щиро дякую за такі слова) З кожним словом погоджуюсь.
Цікава тема✨
Прочитаю обов'язково. Трохи пізніше. Книга в бібліотеці.
З новинкою вас ❤️❤️
Аліс Веро, Щиро дякую)
О-о-о, це вже цікаво))) Вітаю вас з новинкою!
Стружик Лев, Дякую щиро)
Дуже цікаво. Вітаю з новинкою ✨❣️
Ромул Шерідан, Щиро дякую)
Життєва книга, це вже за анотацією видно :)
Олексій Цапович, Цілком згідна)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати