"Після дванадцяти я жила.
Після вісімнадцяти - виживала.
Після нього... Почала відчувати.

Я будувала життя з уламків, приклеюючи душу кавою, посмішками і фальшивим "все добре".
Сум став болем.
Біль став мною.

Я помилялась.
А за помилки треба платити.
І з'явився він...

Незнайомець.
Який знав мене краще за всіх.

Диявол.

Та навіть він не міг уявити... Яка темрява живе у мені.

Давні секрети вийшли на волю.
Наша зустріч...
Ніколи не була випадковістю.
І мене знову зламали, наче стару іграшку.

Я втекла.
Та мріяла бути знайденою.
І він знайшов.

Він мій порятунок.... чи початок нового падіння?"

Тут немає хепі енду.
Книга про те, як скрипить тріщина у голові.
Як тихо ламається людина.

Та ця історія змусить вірити, що навіть у пеклі можна знайти себе.