"Після дванадцяти я жила. Після вісімнадцяти - виживала. Після нього... Почала відчувати. Я будувала життя з уламків, приклеюючи душу кавою, посмішками і фальшивим "все добре". Сум став болем. Біль став мною. Я помилялась. А за помилки треба платити. І з'явився він... Незнайомець. Який знав мене краще за всіх. Диявол. Та навіть він не міг уявити... Яка темрява живе у мені. Давні секрети вийшли на волю. Наша зустріч... Ніколи не була випадковістю. І мене знову зламали, наче стару іграшку. Я втекла. Та мріяла бути знайденою. І він знайшов. Він мій порятунок.... чи початок нового падіння?" Тут немає хепі енду. Книга про те, як скрипить тріщина у голові. Як тихо ламається людина. Та ця історія змусить вірити, що навіть у пеклі можна знайти себе.