Він вірив її погляду та теплим словам, думаючи, що вони нарешті будують спільне майбутнє. Але потім вона просто зникла на два тижні.

Сонячний березень, дзвін капелі та стукіт тролейбусних коліс — у цей весняний день він їде до неї без дзвінка, палаючи від хвилювання та мріючи знову її обійняти. Не дочекавшись відповіді на стук у двері, він дістає захований ключ. Один поворот замка назавжди ділить його життя на «до» та «після», відкриваючи жорстоку правду, до якої він виявився абсолютно не готовим.