— Ти граєш із вогнем, принцесо, — його голос звучить надто близько, а погляд буквально випалює в мені діру.
— Тоді не підходь, щоб не обпектися, — зціплюю зуби, стискаючи в руках конспекти.
Він — Марк Левицький. Найзухваліший мажор університету та капітан футбольної збірної, який звик отримувати все за першим клацанням пальців. Я — Кіра Озерська, золота медалістка, для якої цей семестр — питання виживання та підвищеної стипендії. Ми з різних світів, і ми щиро ненавидимо один одного.
Але професор вирішив інакше, поставивши нас в одну пару для головного проєкту року. Тепер ми змушені проводити вечір за вечором разом. Він думає, що може контролювати кожен мій крок, і дико лютує, коли на мене дивиться хтось інший. Але я не збираюся грати за його правилами.Чи все ж таки доведеться?