6 150
Анотація до книги "Дзвонять дзвони"
Роман про події, що безпосередньо передували 24.02.2022. Серія тісно і часом несподівано пов’язаних між собою нарисів із життя досить великої кількості людей із різних куточків нашої країни, кожен зі своєю унікальною історією. Від канадського журналіста українського походження, який приїхав на історичну Батьківщину висвітлювати чергове загострення до ностальгуючої за Радянським Союзом старої вчительки історії, що мешкає в окупованому місті. Кожен заклопотаний особистими проблемами, драмами і мріями. І все це на тлі реальності, яка стрімко котиться до прірви, що ми її воліємо не помічати.
ЗАСТЕРЕЖЕННЯ. У книзі містяться сцени, які можуть справити гнітюче і тяжке враження на людей, травмованих цією жахливою війною. Не читайте її зараз, якщо відчуваєте, що не готові до цього.
ЗАСТЕРЕЖЕННЯ. У книзі містяться сцени, які можуть справити гнітюче і тяжке враження на людей, травмованих цією жахливою війною. Не читайте її зараз, якщо відчуваєте, що не готові до цього.
“Щоб зрозуміти війну треба дослідити її витоки. На мою думку, автрору це вдається з неймовірною точністю. А подача матеріалу в художній формі робить книгу до того ж ще й дуже цікавою.”
Зміст книги: 54 глави
126 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДочитала! Дякую за чудовий текст!
Levina Liliya, Дякую, що прочитали і залишили відгук) Дуже радий, що книга вам сподобалась)
Почала читати. Привіт із Кременця! Вже у другого автора згадується наше містечко. Приємно
Вітаю, Володимире! Була дуже засмучена, що не встигають дочитати Вашу книгу до 15.08, але поки станом на сьогодні вона ще активна. До якої дати цей твір ще буде у вільному доступі? Дякую за Ваш труд! Ця книга дійсно варта того, щоб її змогло якомога більше читачів побачити в доступній паперовій формі, а не тільки на цьому ресурсі.
Володимир Забудський, Дякую!!! Бажаю Вам всього самого-самого доброго, в тому числі, щоб цей та інші Ваші твори мали набагато більшу аудиторію, та всім нам мирної та незалежної України!
Шановний авторе! Безмежно вдячна Вам за неймовірний твір!!! В мене було враження, що я не читаю, а дивлюсь якесь документально-біографічне кіно, наскільки правдиво, глибоко та всеоб'ємно написаний Вами текст. Ваша мова гарна й жива, персонажі неймовірно різні, але в багатьох ти впізнаєш своїх родича, друга, знайомого, колегу, сусіда, тощо... Весь час поряд з думками героїв, я згадувала свої... Я щиро бажаю Вам знайти видавця, хоча, насправді, їх має стояти черга до Вас. І дуже чекаю на продовження, адже, знаю, що Вам є, що сказати. Дякую Вам за твір, захист та бажаю Вам удачі та Божої опіки!
Lata solar, Надзвичайно Вам вдячний, що прочитали книгу і залишили такий чудовий і надихаючий відгук! Серце радіє, бо я дійсно багато душі вклав у цю книгу, і намагався зобразити події і людей правдиво і достовірно, такими, якими вони насправді є.
Черги з видавництв, м'яко кажучи, немає, та й з читачів теж. Навіть навпаки, ця тематика і цей жанр наразі не дуже користуються популярністю. Тим важливіше і тим цінніше для мене кожен читач та кожен відгук. Дякую!
Чудова книга, дякую. От тільки хвилююсь, чи встигну дочитати до 31.07. )
Ліліана Сол, Дякую, дуже радий, що книга вам подобається) Якщо не встигнете до 31.07, то залишу її тут ще на деякий час.
Роман дуже сподобався. Читається на одному диханні. Вразило те, як історії не знайомих між собою персонажів утворюють цілісну картину глобальних подій.
Книга занурила у власні спогади. Відгукнулась хвилею почуттів. Того впертого заперечення налиження подій, настільки страшних, що свідомість відмовлялась в них вірити.
Мої фаворити у цій історії це Бельбек та Світлана.
Кожна сюжетна лінія могла б стати повноцінним твором із потенціалом для продовдення.
Володимере! Бережіть себе. Ваші читачі чекають нових творів!
Марина Броварская, Дуже дякую вам за відгук. Вклав у цю книгу дійсно багато сил і душі, тому для мене насправді дуже важлива реакція читачів. Надзвичайно радий, що ви повністю прочитали книгу, і що вона вам сподобалась.
Мене переповнюють емоції - я щойно дізналася про книгу, і надзвичайно рада, що ти її написав! Але мені дуже страшно повертатися в ті дні, коли час почав стрімко наближатися до війни… це ж ваш будинок на перших сторінках! відкрила гугл-мепс, щоб візуалізувати все - саме ту арку і кальянну поруч…
Iryna Stanislavska, Приємно, що продовжуєш слідкувати за моєю творчістю. Розумію, що ця книга сильно відрізняється від попередніх за жанром та духом, але, якщо буде настрій почитати - буду радий. І так, ти права, місце те саме) Більшість описаних в книзі локацій існують у реальності, в деяких я бував особисто, а інші детально вивчав за публічними джерелами.
Коментар видалено
дуже багато вражень, багато почуттів, багато думок після цієї книги... дякую автору за цю чудову книгу, удачі вам, натхнення і сподіваюсь що у вас буде можливість і натхнення написати ще багато чудових книг
Оксана Гилева, Дуже дякую. Надзвичайно приємно, що ви прочитали книгу, і що вона залишила у вас сильні враження.
Глава 52.
Боже, мене досі мурашить! Це ж просто капець, а не завершення роману! Словами не передати всю ту бурю емоцій, яку сколихнули Галя із Сашком, і фінальна сцена з гуркотом - теж!
Браво! Вся історія була просто неймовірною. І по своїй смисловій наповненості, і по своїй різноманітності, і по об'єму.
Дякую вам, Володимире, за таку ґрунтовну працю! Я у шаленому захваті ❤️❤️❤️
Володимир Забудський, Я правда цього й уявити не могла)
Але дуже радію, якщо так! Коментарі і справді надихають)
Дякую вам❤️
Післямова
Ще раз хочу щиро подякувати вам за таку грунтовну працю і за захист. Вражена вашою впертістю і бажанням поділитися цим романом із нами. Я правда дуже-дуже хочу, аби він був виданий багатомільйонним тиражем) І дуже рада, що мала змогу читати його однією із перших, у процесі створення.
Володимир Забудський, Ох, як неочікувано і приємно)))
Але ж може, чудеса справді трапляються?)
Натхнення вам! І всього-всього найкращого! Не пропадайте надовго) Ми ж хвилюємося)
Дуже дякую вам за цю книгу. Надіюсь колись вона вийде в паперовому форматі. Дякую
Фортуніті, А вам дякую за відгук і за підтримку
Довідник персонажів
11 сторінок довідника - о_0!!! Я в шоку! Ні, наче ж і читала, і не раз згадувала в коментарях, що персонажів багато. Але щоб аж настільки??? Як? Як ви те все в голові втримували?)))
Тетяна Овчіннікова, Чесно кажучи, той довідник був в першу чергу робочим інструментом для мене самого, аби нікого не забути і не заблукати у лабіринті, який сам же і створив) Ідея зробити довідник додатком до книги прийшла вже пізніше. Мені доводилося часто-густо заглядати у довідник у процесі роботи над текстом, особливо коли я вимушений був робити тривалу перерву, чи коли повертався до сюжетної лінії, яка востаннє згадувалась десять розділів тому. Одна справа ще пам'ятати як якого персонажа звати і хто із ким у яких стосунках, але скільки кому років, хто звідкіля родом - усіх цих деталей було точно у голові не втримати.
Жалкую, що не можна поставити ще сердечок... Щиро вдячна вам за книгу. За впертість, з якою вона писалася в зовсім не "письменницьких" умовах, за, без перебільшення, вкладену душу. Ваші персонажі об'ємні, живі і такі реалістичні, наче б дивишся фільм або перебуваєш поряд незримим свідком чужих радощів, сумнівів і трагедій. Буду перечитувати , радити і радити до прочитання знов. Хай бережуть Вас і ваш талант сили земні та небесні. Дякую за пережиті емоції. І, безумовно, за ту роботу, на фоні якої творилася ця розмаїта історія.
Людмила Гриценок, А я вам безмежно вдячний за підтримку, яку я відчував протягом усього часу роботи над книгою. Без вас і ще кількох читачів/колег-авторів, присутність яких я постійно відчував тут - мені було б набагато складніше знайти у собі енергію та натхнення, аби все ж завершити книгу.
Глава 51.
Ох, як же вправно ви нагнітаєте напругу! Депутатка, медсестра, командир "С-300"...
Його повідомлення до Васі таке щемливе, хоч і просте по своїй суті, що сльози на очі навертаються! А оті зв'язки між українцями і "запарєбріком". Зовсім небагато там таких, як Даріма. Набагато більше " опозиційних Лєр". Та тільки толку з тієї опозиції...
Тамуючи подих, заглядаю на сторінку. Давненько не було активності... Чи все гаразд...
Володимир Забудський, Не вибачайтеся, ми просто хочем знати, що з вами все гаразд
я зазвичай не читаю електронні книжки, але тут дитина, ну як дитина, вже студент, порадив Зорі, і я відклала все, прочитала обидві зопі, потім оце і тепер така: а далі?..
такий сміливий епічний опис, ну дуже!
Інна Волошина, Дякую, мені надзвичайно приємно, що ви прочитали обидві мої книги) І ще приємніше, що враження від них позитивні) Я працюю над завершенням цього роману, залишилось вже небагато.
Глава 50.
Мати Василева! І отаких, як той Глєб Мілютін, досі достобіса по всій Україні! І знову руки чешуться самотужки придушить!
А от і Еллочка-людоїдка вже отримала по заслугах. Як шкода, що всіх цих гнид ніяк не виловлять!
Ух ніфіга собі, як Татьяна здивувала! Вже роздумувала, читаючи, який би їдучий коментар лишити до неї. Аж тут... У мене просто немає слів! Браво автору!)))
Яку ж тільки гамму емоцій викликає ваша книга! Я у цілковитому захваті!
Тетяна Овчіннікова, Якраз чекав вашої реакції на цей сюжетний поворот)) Дуже радий, що книга продовжує залишати у вас сильні враження. Продовжую потроху над нею працювати, поки у відпустці, тож, сподіваюсь, наступних розділів не доведеться чекати так довго, як цих
Глава 49.
Читаю й думаю: «От Кудрявцевих не пам'ятаю». Аж тут імена Ані й Таї спливають, і ланцюжки вибудовуються)))
А от Славік - незабутній! Один лише виступ його чого вартий! Читаю і розумію, що він - вигаданий персонаж. А очі йому видряпати хочеться, як справжньому!
І бідолашна, наївна Свєта. Отак обернулося її примарне щастя...
І знову я у захваті від того, як ви переплітаєте людей у своєму романі! (Навіяне останніми словами водія газелі)
Дякую за вашу працю!❣️
Володимир Забудський, Так, довідник буде як знахідка) Ще раз пригадати усю ту когорту ваших різноманітних героїв і зрештою скласти пазл їхніх зв'язків між собою.
У вас дуже добре вдалося вжитися в кожного песонажа, так правильно його передати, що комусь щиро співчуваєш, іншого придушити хочеться, про третього читаєш і крутиш коло скроні, а комусь кричиш подумки: "ну не роби цього!", або навпаки, "та зроби вже хоч щось!"
А стосовно того, що книга ваша вилізла за всі розумні рамки, то я теж трохи шокована. і від того, що ви так плідно працюєте, і від того, що я все те прочитала ':-)
Але знову повторюся: я у щирому захваті!
Глава 48.
Ох і круто Сашко обламав таксиста))) А дядя Сьома такі правильні речі говорить! І який же доречний напис опинився на тій футболці для Сашка)
І екскурс в історію дуже доречний)
А Сьома - ух, здивував))) І відритим пожовклим радянським військовим квитком ще дужче.
І шановне панство на Ланжероні потішило))) Такі колоритні вийшли)))
Дякую вам за працю!❤️❤️❤️
Тетяна Овчіннікова, Дякую, дуже радий, що і цей розділ вам сподобався)
дякую за нові епізоди. Сили Вам і Натхнення!!!!
Ольга Сончак, Дякую, що читаєте і підтримуєте)
Глава 47. Ох, прочитала, як Асіє говорить, що там за ніч станеться, і аж повернулася на дату глянути. І здригнулася. Всі ми так вважали...
Смольний такий колоритний))) Дуже мені подобається його говірка))) І ні, це не сарказм, я правда так вважаю.
Як я розумію Женю з її бажанням позбутися всього совкового! І як то справді нестерпно чекати, коли близька людина, яка ТАМ, вийде на зв'язок. А Софія Гнатівна! Ну яка ж молодчинка! Розуміє молодих, підтримує)))
Знову усміхнулася від формулювання "голівудський актор у ЗСУ-шному строї")))
Ваша нова глава - суцільний ка-а-айф))) Дещо напружена, дещо кумедна, така глибока, а наприкінці - ніжна-ніжна))) Дякую вам за працю!)))
Тетяна Овчіннікова, Дякую вам. Читав цей коментар, і аж на серці теплішало)) Багато вклав сил у ці завершальні розділи, і дуже переживав, чи вийшло добре.
Не знаю, чому радію більше: що з'являється продовження, чи що раз воно є- з автором все гаразд хоча б настільки, аби його написати і викласти. Щиро вдячна вам і за цікавезну книгу, і за надану ЗСУ можливість її читати.
Людмила Гриценок, Дякую, що продовжуєте читати і підтримувати
Ура, новий епізод!
Дякую.
Сил Вам .
Слава Україні!
Volant Volant, Героям Слава! Надзвичайно тішуся, що досі не забуваєте і чекаєте нових епізодів. Я нарешті дочекався відпустки і навів трохи ладу у чорнетках, які створював ночами після служби. Тож, на додачу до вчорашньої глави, чекайте ще принаймні три - сьогодні, завтра і післязавтра о 18:00. А як пощастить із часом і натхненням - то, може, протягом відпустки нарешті завершу книгу. Бо лишилось небагато.
Вітаю, пане Володимире! Хотіла поцікавитися, чи у вас усе гаразд? Хвилююся)
Тетяна Овчіннікова, Доброї ночі. Дякую, приємно, що пам'ятаєте і турбуєтесь) Все гаразд. Але зараз така ситуація, що, на жаль, фізично немає часу займатися книгою. Я вже на фінішній прямій, але відчуваю, що достатньо часу на завершення твору в мене може з'явитися вже аж у відпустці (яка має початися в останні дні березня, якщо все буде добре). Достатньо багато тексту насправді вже написано, але я поки що в ньому не певен на 100%, тож не готовий поки викладати. Робота над кінцівкою - це завжди щось дуже непросте для мене.
Акація 152-мм, а не 122. Виправ.
Іv, Ви праві, йшлося про "Гвоздику", 2С1, вибачте за неточність, вже виправив
Глава 46. Мали ви рацію, глава ду-уже специфічна. Але вкрай необхідна для розуміння.
Але мені інше вразило: навіть читати її було гидко, а щоби писати, та ще такий об'єм, та ще так майстерно вжитися в персонажа, так достовірно видати кардинально протилежні власним переконання! Це просто вау! Я вражена вашим талантом! І аплодую стоячи)))
Чекаю з нетерпінням на продовження і завершення! Сил вам, міцності та стійкості ❤️
Тетяна Овчіннікова, Дякую. Я розумію, що приємною цю главу назвати важко. Писати її було теж не надто просто і приємно. Але для мене ця глава все ж одна з найважливіших, оскільки я щиро намагався осягнути і викласти, чому, на мою думку, все почалося, і що відбувається у головах тих, хто є відповідальним за цю війну. Радий, що вам вдалося осилити цей суперечливий розділ. А я, тим часом, активно, наскільки можливо за моїх обставин, працюю над завершенням.
Глава 45. Які тільки різні світогляди у Ані та Даріми. Перша, попри те, що українка, уже повністю в системі з промитими мізками. Друга ж ще здатна реально оцінити ситуацію. Та тільки толку з того? Усі чимось прив'язані, усім є чим дорожити - своя сорочка ближче. Так само, як і МІ-6
Дякую! Знову отримувала задоволення, доки читала)))
Тетяна Овчіннікова, Дякую) Мені продовжує гріти душу те, що ви й надалі залишаєтесь моєю читачкою.
Читала сьогодні нові глави і думала, що цей роман обов'язково повинен побачити світ на папері!
А це щойно наткнулася на статтю про нове видавництво "Адаптації"
https://detector.media/infospace/article/238068/2025-02-10-v-ukraini-zyavylos-vydavnytstvo-yake-spetsializuvatymetsya-na-tvorakh-pro-viynu/
От мені здається, що ваші "Дзвони" - прям вписуються у їхню концепцію бездоганно)
Вибачте, якщо лізу не у свою справу)
Тетяна Овчіннікова, Дуже дякую за підтримку ❤️
цікаво читати, бажаю натхнення:)
Корнелія Мейфорн, Дякую, радий, що цікаво. Вам також зичу творчих успіхів)
Глава 44. Ну як же тільки майстерно ви переплітаєте долі випадкових, на перший погляд, людей. Посадити Юлю за сусідній до Люби столик, Виноградова приплести.
Я у захваті!)))
Тетяна Овчіннікова, Дуже радий, що від цієї глави ви отримали задоволення) Сьогодні з'явилась ще й сорок п'ята. А завтра буде викладена сорок шоста (одразу попереджаю, чималенька та ду-у-уже специфічна). Буду з нетерпінням чекати ваших вражень від них. А сам тим часом намагатимусь написати завершення. Прагну встигнути до 24.02.2025. Можливо, ще й впораюсь у строк)
Ох, радію, що ви опублікували продовження! Бо вже аж хвилюватися почала, що вас давно не чутно.
Глава 43. І знову знайоме відчуття: так-с, про кого-но ми зараз читаємо. А потім пазлики складаються)))
Чомусь думаю, що батьки Галі будь-якому американцю раді будуть, лиш би не тому, куди вона подалася...
А напруга наростає!
Дякую за продовження)
Володимир Забудський, О! То прям буде взагалі шикарний бонус))) Чекаю! І дуже тішуся, що вже скоро фінал)))
Розділ 41. Як багато людей ви переплели у цьому розділі! У вас так фантастично виходить сплутати різних особистостей та найвіддаленіші куточки України - що я просто у захваті!
І нагнітаєте ви просто неперевершено!
А початок про Микуличин змусив усміхатися))) Люблю ті краї)))
Дякую за вашу працю!
Володимир Забудський, Вельми вдячна
Розділ 42.
З одного боку турбота чоловіків про юну дівчину імпонує, але з другого - тягне шовінізмом) Але все ж я на стороні Відьмака, а не командира)
Так приємно, що ви вплітаєте клаптики історії до свого роману, як-от про Болбочана (сама дізналася про нього лише нещодавно).
Сашко і Галя... Дійсно, не у тому місці і не у той час. І від того так прикро на душі!
Дякую! Знову у саме серденько ❤️
Тетяна Овчіннікова, Дякую, дуже радий, що вам сподобалось)
Розділ 40. І знову віра не дає зародитися чомусь світлому та ніжному, що могло б прорости... Хоча, напевно, ні, знаючи, що відбудеться вже за три дні, навряд чи проросло, але хоч би мало шанс.
Бельбек - просто краш)))
Дякую!
Тетяна Овчіннікова, Дякую, радий, що ці розділи не залишили вас байдужою) Працюю над новими щовечора, коли є хоч трохи часу, і дуже націлений завершити книгу до третьої річниці від початку великої війни та своєї служби. Тож чекайте оновлень вже незабаром
Закинула в бібліотеку твір після рецензії Єви, ніяк не доходили руки почитати . Але зараз ніби дозріла, і просто вражена наскільки все чудово написано. Погляд на життя ніби під другим кутом, поки прочитала лише перший розділ але вже зачарована.
Володимир Забудський, Ну зазвичай люблю почитати фентезі за його казковість. Але також ціную твори з глибоким сенсом такі як "100 років самотності"
Розділ 39. Ох і складне у Свєти життя...
Але блін! Ота фанатична віра от зовсім не допомагає і не приносить полегшення. Завжди дивувало: от треба страждати тут і зараз, щоб потім, десь там, хрін зна де, мати щастя... Так, мене зараз понесе)))
Тому дякую за розділ, який викликав таку бурю емоцій! Та і взагалі до ваших "Дзвонів" не виходить ставитися байдуже. Дякую за вашу працю)))
Ох який інший ракурс у другому розділі на відмінну від першого. Ого! можна сказати здоровий цинізм, але таке життя. Пісенька я не така без гострого розуму, певної долі підрахунку та навіть везіння часто призводить до сумних наслідків. згодна
Тетяна Рибак, Дякую) У цій книзі я намагався показати життя із дуже різних точок зору, деякі з яких мені особисто дуже близькі, інші - космічно далекі. Але чим є наше життя, як не сумою вчинків та рішень величезної кількості людей, зовсім не схожих одне на одного, із дуже різними мотивами, цінностями, переконаннями? Сподіваюсь, що такий формат викладення буде вам цікавим.
Розділ 38. Ви так достовірно описали сповідь і "скрєпне" ставлення того попа, що аж плюватися хочеться! Браво!
А Гріша - прям "подарунок"!
Тетяна Овчіннікова, Дякую) Дуже радий, що ви дісталися вже й цих розділів. Деякі персонажі, які були лише неясними тінями у моїй задумці, несподівано зажили досить яскравим життям, коли дійшло до їх перенесення на сторінки роману. Навіть довелося приділити їм дещо більше часу, аніж планував (тож у наступних розділах ви з деким з них ще зустрінетесь).
розділ 20 багато цікавих питань до одеситів хоча як ми з'ясували більшою частиною вони досить непогані люди, є окремі гниди, але де їх немає
анатолій Чумак, Радий, що продовжуєте читати) Намагався показати життя і погляди на нього з дуже різних боків, красивих і не дуже, а часом суперечливих. Приємно, що ви знаходите це цікавим.
Розділ 37. Як цікаво доля зводить двох таких зовсім різних людей. Якби ж то у них було більше часу чи можливості пізнати одне одного!
А такі прибабахані, як та жінка, є, мабуть, усюди! І від цього стає так прикро на душі!
А вже ті безкінечно стурбовані міжнародні організації. Ех!..
Дякую!)))
Розділ 36. Так, певно, не можна, але мене усміхнула згадка про крейсер "Москва". А потім і про військовослужбовців, які на ньому служать.
Брат проти брата... Скільки їх таких?
Дякую!)))
розділ 19 Дякую вам пане Володимир за цікавих колоритних і дуже живих героїв наче проживаєш з ними усі їхні перипетії і емоції а зимова Одеса все ж цікава хоча я там зимою ніколи і не був
розділ 18 я в той час теж відчував що щось насувається але нічого не розумів був ще досить наївним і жив не дуже веселе але непогане життя
розділ 17 на жаль таких функціонерів ще досить, багато, але переважно в наших соцслужбах на даний момент більш чуйні люди, задовбані рутиною і кукучою папірців але все ж кращі люди ніж описані в розділі
розділ 16 ненавиджу зрадників в будь-якому вигляді
розділ 15 старі пердуни більша частина з яких ні на що не годна але є між ними окремі ті які не забули що таке гідність
розділ 14. чи відчували, думаю багато хто відчував, чи вірили, набагато менше вірили, чекали, коли, чи усвідомлювали можливі масштаби, думаю що ні
розділ 13 які різні люди але які в якійсь мірі схожі думки
розділ 12-й про нездорові стосунки які прикриваються якоюсь благочинністю хоча родичів деяких і друзів просто в якийсь час потрібно послати до біса і припинити з ними спілкування
анатолій Чумак, Дякую за коментарі, дуже приємно, що так швидко здолали аж 12 розділів)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати