3 984
Анотація до книги "Дружина дона. Тіні сім'ї."
Софія - дружина дона мафії в Малазі. Все життя вона вірила, що виросла в притулку і не знала свого коріння. Але все змінюється, коли з'ясовується: вона – дочка Мануеля Алькасара, впливового, але тіньового гравця мафіозного світу. З цього моменту її спокійне життя перетворюється на небезпечну гру, де виживає найсильніший. Секрети минулого спливають на поверхню, а кохання, яке вони з Рафаелем будували крок за кроком, зазнає найжорстокіших випробувань.
Чи зможуть вони зберегти своє кохання? Що ховається за минулим Софії? І який кінець цієї історії?
Чи зможуть вони зберегти своє кохання? Що ховається за минулим Софії? І який кінець цієї історії?
“Він - дон мафії, і кохає її без меж❤️ Вона - звичайна дівчина, яка випадково виявляється донькою впливового мафіозі. Тепер її життя - це небезпека, а кохання проходить жорсткі перешкоди. Чи виявиться кохання сильнішим?❤️”
Зміст книги: 62 глави
338 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиНарешті зайшла і до Вас.) Зацікавили і схвилювали. Рафаель подобається мені все більше і більше. Так турбується про свою кохану, що це не може не зачепити за живе. Чекаю на продовження. Успіхів, творчого натхнення і багато читачів
Лана Рей, Ураааааа)))) Рада вас тут бачити.)) Дякую що читаєте)))
Капець(( Тепер він має робити все, що лікар скаже, і не відступати
Сергій Брандт, Це точно. Але, мій улюблений момент буде далі)))
Як читач, я зараз сиджу мовчки, ніби боюся порушити тишу після прочитаного. Цей розділ — не просто сцена пробудження після шоку, це щемлива, дуже жива і ніжна молитва за близькість, турботу й крихкість людського зв’язку.
Усе, що відбувається між Рафаелем і Софією, — це любов, що мовчить, але говорить глибше слів. Її слабке "Спати?" і його впевнене "Спати." — більше ніж обмін репліками. Це догляд, підтримка, захист. У ньому немає пафосу, зате є справжнє тепло.
Особливо вражає, як глибоко і чесно розкривається внутрішній світ Рафаеля. Його спроба залишитися спокійним, коли всередині все стискається, викликає справжню емпатію. А його думки про волосся — це щось дуже інтимне. Неочікувано, але якраз це робить його реальним, недосконалим, глибоким. Це не герой з мармуру — це чоловік, який боїться, який пам’ятає, який кохає. Так щиро, що хочеться мовчки сидіти поруч.
Віслон Веймер, Дякую за такий щирий коментар))
Продовжую читати і хочу поділитися щиро, але з повагою — це лише моє особисте враження. Іноді мене трохи виснажує велика кількість описів та деталізації, хоча бувають моменти, коли я ними справді захоплююсь. Мені, мабуть, просто не вистачає динаміки чи більшої кількості подій — усе відчувається трохи буденно. Можливо, це через те, що у власних текстах я рідко вдаюся до розлогих описів — мене це швидко втомлює під час письма. Але це, звісно, справа смаку, і впевнена, що багатьом саме такий стиль дуже сподобається.
Сергій Ляховський, Я все бачила))) І, дякую за такі теплі і щірі слова ;)
То вона помре, чи як?((
Та що ж це за запах такий в нього, що вона знепритомніла)))
Сергій Брандт, Треба дочекатися вівторка і ви отримаєте відповідь на це питання.)))
Дуже цікаво та інтригуюче. Вже не можу дочекатись, коли дізнаюсь всі таємниці. Дякую за продовження. Успіхів, творчого натхнення і багато читачів. Гарного вечора.
Лана Рей, Дякую що зазирнули.))) Рада що історія подобається)))
Вам теж успіхів)))
5. 6. Білі лілії то моя любов, а ось історія з шостого розділу дійсно сумна без щасливого кінця.
Вікторія Вецька, Рада що тобі сподобалося.)))
То вона почула цей запах і згадала батька — Мануеля? То він її бив?
Сергій Брандт, Всі пояснення, будуть в наступному розділі. І ми, накінець взнаємо, що означають ті сни.
Почекаєте, чи вам сказати невеликий спойлер?))
Ой, який мені близький іспанський вайб) І в новій книзі події відбуваються на Коста Бланці) Бажаю невичерпного натхнення!
Лана Цисаревська, Це ви про книгу "Не обіцяй мені зірок"?
Дякую що зазирнули)))
О, якби всі кримінальні романи починалися так — із тиші кабінету, червоного дерева, суворого погляду й болю, що схований глибоко в серці! Читаючи цей уривок, не міг відірватися ні на хвилину. Текст, мов дзеркало — відбиває і тінь мафіозного життя, і світло людських тривог, і внутрішній тремтячий голос чоловіка, який боїться не втратити владу, а втратити найдорожчу — свою Софію.
Сцени змінюються повільно, з тонкою психологічною напругою. Ніби спостерігаєш за героєм з боку, а водночас живеш його думками. Особливо вразив момент із фотографією Софії на столі. Там, у кількох рядках — уся ніжність і вразливість головного героя, який ніколи не скаже «я боюсь» уголос, але ми, читачі, це чуємо.
Мені дуже сподобався баланс між кримінальними справами — точними, чіткими, організованими — і повною емоційною невизначеністю у його родинному житті. Це додає історії справжньої глибини.
Віслон Веймер, Читаючи ваш коментар, я посміхалася. Мені дуже приємно, а ще — я скучила за такими довгими, теплими і цікавими коментарями))) Успіхів тобі ;) ))
Ііі... для чого ж він прийшов?)
Сергій Брандт, Скоро все взнаєте)))
Насправді, це дуже сильно — не боятися зізнатись в такому) Поважаю його і її
Сергій Брандт, Так, це було для нього не просто. Я сама сиділа і плакала. В телеграмі, навіть спір з Рафаелем вела. Ух)))))
Прийшла до Вас почитати і відпочити перед сном. А тут інтрига і таємниці... Все стає цікавіше і цікавіше. Як тут заснеш?
Лана Рей, Ну, у вас є два варіанти: не спати всю ніч і дочитати, або, піти спати і, вже сьогодні, насолоджуватися історією)))
Велике дякую, що зазирнули)) Рада, що такій авторці як ви, ця історія подобається))
Що ж то за чоловік у сні, і чого він різав їй волосся? Стільки питань, і жодної відповіді...
Сергій Брандт, Все буде відкрито з часом. Інтрига, вона ж повинна бути))
Ууу, як мило) Коли ж йому на роботу?)
Сергій Брандт, Хіхіхі))) Далі ви все побачите. А в кінці книги, буде більше розділів від його імені))
Почав читати. Вже чіпляє від початку)))
Сергій Брандт, Дякую)))
Ви так чудово все описуєте, що я аж муркаю, коли читаю. ) Успіхів та натхнення.
Лана Рей, Дякую. )) У мене від таких коментарів серце радіє))
Трохи не зрозуміла анотацію: "Все життя вона вірила, що виросла в притулку" - це як? Вона вірила, що виросла у притулку, але насправді ні?
Анна Лященко, Це як натяк для читачів. Вона то знає що із притулку, а я даю поштовх читачеві, що тут не все так просто і є таємниця)
Вітаю) Від мене підписка та лайк. Бажаю натхнення))
Анжеліка Горан, Дякую))
Друзі, з радістю повідомляю, що нові розділи книги «Тіні втраченого минулого» з’являтимуться три рази на тиждень — у понеділок, середу, п’ятницю.
Час публікації — о 6:00 ранку, щоб ви могли почати день з історії.
Пориньте у захопливу історію, повну загадок, почуттів і тіней минулого, які впливають на сьогодення.
Буду дуже рада вашим відгукам і підтримці!
Не пропустіть нові розділи — кожен з них наближає нас до розгадки!
Розділ 4. Тут такі шикарні описи, така деталізація, що просто ВАУ. Я так описувати не вмію. А які в них ідеальні стосунки, боже, мені ще в них повчитися треба)) Але ви неймовірна молодець ❤️
Вікторія Вецька, :)
Вау, детектив! З мене лайк і підписка) Вкинув до бібліотеки, сподіваюсь невдовзі прочитати. Бажаю успіхів і багато читачів!
Сергій Брандт, Дякую, дякую))) Загадки з'являться вже в 7 розділі. Таємниці і екшн буде, тож, сподіваюся, вам сподобається)))
Вкидаю до бібліотеки (сподіваюсь на недалеке майбутнє).)
І лайк книзі)
Полiна Крисак, О, тоді взагалі буде супер!))
Погоджуюся, атмосфера просто шикарна! Відчуття, ніби дивлюся якийсь стильний іспанський фільм — хоча, якщо чесно, ніколи їх і не дивилася. Але тут такий вайб, що мимоволі уявляєш яскраві кадри, насичені емоціями. І герої — ну просто вау: живі, справжні, кожен по-своєму неймовірний!
Вікторія Вецька, Дякую))))) Мені так приємно. Обнімаю вас))
Дуже атмосферно написано. Коли читала, то уявляла все так наче сама там була. Рафаель і Софія - чудова пара. Успіхів, творчого натхнення і нових ідей.)
Лана Рей, Дякую) Я просто пищю від вашого коментар)))))
Коли читаєш цей фрагмент, здається, що ти сам сидиш за тим сніданковим столом: чуєш шелест листя за вікном, відчуваєш аромат круасанів, а десь глибше — тепло любові, що не потребує голосних зізнань. Уся сцена — мов кінокадр, де емоції існують не у словах, а в деталях: у жесті, коли Раф відсуває стілець; у мовчанні, яке не є порожнечею, а довірою. Це тиша двох, хто навчився говорити без слів. І хоча поверхнево – це сніданок у розкоші, насправді – це момент глибокої інтимності, де важливіше за апельсиновий фреш і тістечка мадлен звучить його «cuida tu corazón…». Авторка тонко балансує між розкішшю побуту та емоційною щирістю: великі суми, як 50 тисяч євро, не виглядають показовою розкішшю, бо героїня не привласнює ці гроші, а бачить у них інший вимір — турботу, спосіб кохати. Вона пам’ятає, звідки прийшла, і тому не втрачає вдячності. Її внутрішня відповідь на щоденну любов Рафа — спокій і впевненість, що вона в надійних руках. Замість демонстрації пристрасті тут — ніжність, спокій, сталість, що рідко трапляється в художніх текстах, де подружнє життя часто змальоване як поле конфліктів. А тут — навпаки: це гавань, де все набуває сенсу. Елегантність стилю підтримана витриманим ритмом:
Віслон Веймер, Знаєте, ваш коментар в саме серце) Так приємно чути такі щірі коментарі. Які не тільки хвалять автора, а ще й дають сил працювати далі) Дякую))
Рафаель такий турботливий так любить Софію)) а вона така сором'язлива, по скільки їм, а ще було б цікаво дізнатися як вони познайомилися))
Полiна Крисак, Погоджуюся з тобою ))
Цікавий початок. Додала до бібліотеки і буду із задоволенням читати. З нетерпінням очікую на продовження.
Лана Рей, Оце так несподіванка) Я про нього лише чула) А вам до речі, скільки років?
Вітаю з новинкою! Бажаю удачі іспанському колориту Малаги та розвитку історії Софії та Рафаеля! Чудвоий початок!
Віслон Веймер, Велике дякую))
Обкладинка просто - вогонь!
Тіна Волф, Дякую))) Дослухалася порадавторів та читачок))
Ну нарешті! Мої вітання з новинкою! Бажаю натхнення автору та багато вдячних читачів ❤️
Тіна Волф, Дякую. Сподіваюся, що вам зайде ;)
Вітаю з новинкою ❤️
Кері Блек, Дякую))
Вітаю з новинкою)))
Ліна Кріс, Дякую))
Вітаю з новинкою! Беру до бібліотеки і буду читати)) Успіхів вам та натхнення ❤️
Вікторія Вецька, Дякую:)
Вітаю з новинкою! Успіхів автору та книзі. Моє сердечко вже у Вас.)
Лана Рей, Дякую))) А ваша книга у мене в планах на прочитання в цьому місяці)))
Софія так нагадує мене, я теж постійно мерзну то руки холодні то ноги, я навіть влітку під ковдрою сплю, але Раф так турбується про свою кохану))
Вікторія Вецька, Все як любимо ;)
А ось ця інформація дуже не очікувана, бо я сама така, постійно мерзну. От у нас зараз+40 на вулиці, а я в шкарпетках і в тапочках ходжу по будинку)))
Вітаю з новинкою!
Софія Анрі, Дякую)))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати