7 405
Анотація до книги "Чорна МарІя "
Кажуть, вогонь не забуває тих, кого забрав. У XVIII столітті у звичайному селі на Поділлі за нез’ясованих обставин гине породистий кінь місцевого шляхтича, і це коштує життя молодій знахарці.
У XXI столітті під капотом розкішного авто чекають свого часу сотні кінських сил, а в елітному ліцеї зустрічаються двоє, чия історія колись була перервана рукою ката.
Чи стане вогонь цього разу світлом для їхнього кохання, чи він лише чекає нагоди завершити те, що розпочав три століття тому?
У XXI столітті під капотом розкішного авто чекають свого часу сотні кінських сил, а в елітному ліцеї зустрічаються двоє, чия історія колись була перервана рукою ката.
Чи стане вогонь цього разу світлом для їхнього кохання, чи він лише чекає нагоди завершити те, що розпочав три століття тому?
“Ця історія майстерно переплітає минуле й теперішнє, поступово розкриваючи зв’язок між подіями різних життів. Тут є неймовірна атмосфера, доленосні рішення та відчуття, ніби сама доля знову зводить героїв разом.”
Зміст книги: 67 глав
Останнє оновлення: сьогодні
260 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиХто читає "Марію...", той уже бачить, що все буквально "на грані": пан ставить підлі дедлайни, Маріка не витримує, Данило робить так, як сам вважає правильним...
У сьогоденні Марися теж зустрічається з Яном, тільки він тепер дивно інший, сперечається з батьком, котрий за своєю суттю ближчий до того пана, але-але...
Що ж буде далі? А далі буде ще більше напруги й болю, але без спойлерів, бо так нецікаво...
Дуже вдячна всім, хто читає книгу й підтримує. Далі буде)))
Який нахабний пан.
Лана Сетман, )))))
Пан думає, що покарає Маріку і йому стане легше. Але баба Ганна знає що це не так, вона про те йому і говорила, але пан не слухав. Дякую.
Оксана Жезло Штих, На жаль, не слухає... Що з того вийде, побачимо...
Особливо емоційно прописана сцена, у якій Мірака розповідає бабусі та мамі, що пан вимагає скористатися правом першої шлюбної ночі
Марі-Анна Харт, Так, згодна, але це насправді не про право першої ночі, радше про безправ'я жінок взагалі(((
Прочитала до 21 розділу — книга захоплює. Дуже гарно прописані діалоги та вдало переплетені події минулого й сьогодення. Особлива подяка за візуалізації: дивлячись на них, можна ніби насправді відчути атмосферу та події книги.
Марі-Анна Харт, Дякую, що читаєте. Дуже приємно, що моя історія чіпляє... Сама дивуюся, як усе вийшло, коли прострелила сама ідея) і я люблю гратися з картинками, хоч і немає часу
Чому Ганна не нагадала пану, що врятувала його сина? Навряд чи це допомогло б, але чому вона хоча б не спробувала?
Марьяна Олейник, Мабуть, саме тому, що знала: не допоможе... Та й він не забував про це((( Дякую, що читаєте) Підписуйтесь на сторіночку, буду рада)
Як гарно відповіла баба Ганна пану Яну, куди вона йде. Очі пана це жах простих людей. Він не хоче бачити радість і любов, він звик до чорноти. Дякую.
Оксана Жезло Штих, Та він звик тільки свої забаганки чути й бачити... Вам дякую, що з моїми героями)
Як гарно, я вже хочу, щоб сучасна Марія була з Яном
Лія Лореляйн, Це зрозуміло)))
Та ти подивися на того ботана Артура, як він заговорив з Марікою, вона його покарала, але чи це не додасть їй проблем і зайвих розмов. Хоча і так вже говорять про Аннет. Як буде поводитися Ян, що він відчуває зараз. Дякую.
Оксана Жезло Штих, Ще трішки, і все буде відомо) А говорити однаково будуть, бо люди так влаштовані)
Думаю що і тут Ян покаже себе кращим, хлопці за скоро почали сміятися. Дякую.
Оксана Жезло Штих, Будемо бачити... Дякую, що з моїми героями...
Інтрига, безумовно, є. Особливо якщо врахувати "гачок" з якого я зайшов сюди. Додав на майбутнє в бібліотеку!) ❤️✨❤️
Містер Чілл, )))))
Ох і падлюка цей пан, підлий і хитрий лис. Зрозумів сутність Марисі, і знає що люди будуть її винити. Все ще більше закручується, чим раз тим крутіше. Дякую.
Оксана Жезло Штих, Та ясно, що падлюка, хіба він може бути іншим? Дякую, що ви з моїми героями) Завтра - перемикаємось на сучасність)
Завітала до вас від "Чорних Первоцвітів". Зацікавила анотація, не часто зустрічаються хороші романи з переплітанням століть, а, тим паче, українських. Від мене однозначно сердечко в підтримку❤️
Аса Шель, ❤️❤️❤️
Гарна обкладинка і цікавий сюжет❤️
Олівія Мунлайт, Дякую) Приємного читання)
Має ж бути продовження роду. І по лінії Данила і по лінії Маріки. Інакше як з'явилися нащадки в наш час? Чи може Орися ще народить. Вона ж ще не стара жінка
Валентина Бродська, Ну, при реінкарнації не обов'язково саме те класичне продовження роду, але так, ставка на Орисю правильна. Я про це теж думала)
23.2 я в шоці. Ян розлючений і бажає помсти
Валентина Бродська, О, Ян не тільки помсти хоче! Фактично аж зараз усе й починається... Дякую, що ви з моїми героями)
Дочитала вже до 13 розділу — поки що мені все дуже подобається. Особливо вражають переходи в часі та те, наскільки атмосферно й детально ви описуєте події та емоції героїв. Читати справді цікаво ❤️
Марі-Анна Харт, Дякую. Ви навіть не уявляєте, наскільки цінні такі відгуки. Дякую вам. І долучайтесь до читачів мого роману "Врятуй її, Янголе!", там теж той самий принцип (минуле/теперішнє), так що вам повинно сподобатись)
Марія розуміє, що втеча це не вихід, тільки відтермінувати неминуче... І від того так тривожно та лячно... Дякую.
Светлана, Так, ви праві... Подивимося, що буде далі...
Батьків можна зрозуміти, вони переживають, хочуть що б діти жили, бо знають на що здатний пан, що він може забрати їхнє життя. Втікати, це трошки продовжити собі життя, побути разом. Не думаю що пан про них забуде і дасть їм спокій. Він буде їх шукати. Дякую.
Оксана Жезло Штих, Ага, звісно, що не відпустить. А ось чи тікатимуть вони? Побачимо...
Марися має таку силу, про яку навіть і не здогадується. Аннет її підготувала, з дитинства вчить з природою дружити. Добре що є така бабуся, з якою можна щиро поговорити про те що відчуваєш, з батьками такої близькості не має. Цікаво що ж там Ян, чи він теж відчуває цей потяг до Марисі. Дякую.
Оксана Жезло Штих, На жаль, жодна сила не здатна сперечатися з долею... І так, стежимо за їхніми стосунками далі...
Захар щось відчуває, не даремно він подзвонив до Аннет, так як він її ''любить'' це для нього не так просто, вигода відійшла на другий план. А от Орися літає в славі, не розуміючи куда вона веде свою дочку. Дякую.
Оксана Жезло Штих, Та великого толку від його дзвінка не буде. В тому-то й справа, що зазвичай батьки повністю у своїх справах... Дякую, що з моїми героями)
Маріка в бабусі, в її аоанжереї заземлилась, щоб віддати енергію. Сподіваюсь, що зустріч з бабусею допоможе Маріці зрозуміти , що відбувається... Дякую! Чекаю продовження
Светлана, І вам дякую, що читаєте) Так, події стають більш напруженими, і це вже десь середина книги... Зараз ще виставлю ілюстрації, бо тільки щойно зробила)
Ох і починається, мені вже страшно за наших закоханих. Ще й ця Катерина підлила вогню. Пан настроєний на кров, він так просто не простить. Дякую.
Оксана Жезло Штих, Та да, то ще та Катерина... Їй однаково, аби самій добре було...
Дякую за продовження ♥️
Лана Сетман, Вам дякую, що читаєте) ♥️
Ян стільки життів занапастив та дівочих доль поламав... Він вважає що він в своєму праві. А Марічка не прийшла... Тривожно, бо не вистояти селянам проти панської влади, нажаль...
Светлана, Так, ви праві, безправному завжди важче жити(((
Ох скільки він дівочих життів занепастив. Той пан Ян заслуговує на покарання, надіюся що Ян в нашому часі інший. Дякую.
Оксана Жезло Штих, Пан він і є пан... на жаль...
Вітаю! Я тут із марафону — додала вашу книгу до бібліотеки й уже почала читати.
Початок справді інтригуючий: історія одразу захоплює й викликає бажання дізнатися, що ж буде далі і як усе сталося. Дуже сподобалося, що ви приділяєте багато уваги деталям — відчувається, що ви глибоко вивчали тему XVIII століття та травництва. Завдяки цьому події минулого виглядають живими й цілісними, легко уявити кожну сцену.
Окремо хочу відзначити чудові візуалізації — вони додають атмосферності та ще більше занурюють у сюжет.
Я вже прочитала п’ять розділів і точно продовжу читання. Обов’язково писатиму відгуки в процесі, а наприкінці поділюся повним враженням у блозі.
Марі-Анна Харт, Щиро вам дякую) Це моя перша книга на цій платформі, але, сподіваюся, вона сподобається читачам) Я насправді люблю тему реінкарнації, а тут ще знайшла такий цікавий факт про відьму, за 18 ст.... Й дуже тішить, що подобаються мої ілюстрації) Це - окремий напрям, який приносить задоволення. Тож запрошую читати й другу мою книгу, там теж є картинки) Й сюжет ніби теж цікавий)
На вас підписалася))
Тут щось нове спалахнуло, Ян підкорює Марусю, і вона йому це дозволяє. Дуже цікаво як тут переплетуться їхні долі, яка участь Данила буде, хто стане коханим. Дякую.
Оксана Жезло Штих, Ой... боюсь навіть загадувати, що їй чекає... Карма вона така, незрозуміла(( Дякую, що ви з моїми героями)
щось таки буде... бо про Дана мало, а про Яна багато
Валентина Бродська, Отож воно так... щось буде. Але Дан обов'язково зіграє свою роль.
Марія зробила свій вибір, зробивши забоганку Яна на першу шлюбну ніч неможливою.Крім того Ян своїми планами породив бунт, бо Данило не збирався віддавати Марічку. А в сьогоденні зустрілись Маріка і Ян... Між ними притягання та невідомість. Тому Маріка правильно вирішила поговорити з бабусею.... Дякую ! Чекаю продовження
Светлана, Так, усе непросто. Там вороги, а тут між ними спалахнуло... Дякую, що ви з моїми героями) Запрошую читати ще одну свою історію, "Врятуй її, Янголе!")
Так, потрібно до бабусі
Валентина Бродська, ♥️♥️♥️
Вони відчувають притягання, але не можуть самі собі пояснити. Повністю згідна з думкою, що потрібно зустрітися з бабусею. Дякую.
Оксана Жезло Штих, Тут дивно, що тяжіння й у неї також...
Здається щастя Данила і Маріки буде недовгим, але краще так, чим ніяк
Валентина Бродська, Це точно...
Ох що ж буде далі …
Лія Лореляйн, ♥️♥️♥️
Пан втратив право ''першої ночі''. Ото розізлиться якщо дізнається. Данило вирішив повстати проти пана, але добром це не закінчиться. Дякую .
Оксана Жезло Штих, Та права такого в нього й не було, дикість якась. Було хіба що бажання... А от Данило, гаряча голова, з панами складно воювати, навіть якщо він там і не один((
Добре що розповіла Данилу, а то якщо б приховала і пішла до пана, то це б було зрадою яку б Данило не простив. Ох яка напруга, емоції чекаю з нетерпінням на продовження. Цікаво що в теперішньому часі буде, і що було з закоханими в минулому. Дякую.
Оксана Жезло Штих, Звісно, що правильно. А як же інакше? Але там, куди не кинь, скрізь клин. На жаль... Ще трохи - і все буде прояснюватися ще більше...
Хто читає "Марію...", той уже бачить, що все буквально "на грані": пан ставить підлі дедлайни, Маріка не витримує, Данило робить так, як сам вважає правильним...
У сьогоденні Марися теж зустрічається з Яном, тільки він тепер дивно інший, сперечається з батьком, котрий за своєю суттю ближчий до того пана, але-але...
Що ж буде далі? А далі буде ще більше напруги й болю, але без спойлерів, бо так нецікаво...
Дуже вдячна всім, хто читає книгу й підтримує. Далі буде)))
Дуже інтригує, дякую за продовження ❤️
Анна Пономар, Дякую, що читаєте)
Одним словом: очікування.
Твір не повний, але це не заважає йому зачепити потрібні струни душі. Це та книга, після якої лишається не стільки сюжет, скільки відчуття — ніби щось тліє десь під шкірою, і ти не зовсім розумієш, що саме. Історія ніби роздвоюється між минулим і сучасністю, але насправді говорить про одне й те саме: про речі, які не зникають разом із часом.
Питання до автора: Що для вас було найскладнішим у цій книзі?
Ростислав Щуренко, Ну... це буде спойлером, але написати фінал. Це було складно зробити саме в емоційному плані. Я кілька днів плакала потім, так мені його шкода було) Ця історія з'явилась на основі реального факту, який пропрацьований у сюжетній лінії минулого, того так)
От і зустрілись Ян з Марікою... Очі в очі... Наче бачаться вперше та й наче знайомі... А в минулому Марійка розповідає Данилу про погрози Яна... Данило заспокоює свою кохану... Тривожно, що ж далі буде... Дякую! Чекаю продовження
Светлана, Дякую за те, що з моїми героями) Запрошую читати ще одну свої книгу, "Врятуй її, Янголе!", яка стартувала кілька днів тому)
Вітаю) Нагадування з марафону від автора до автора, залишився відгук на книгу Анастасії Коваленко
Юлія Бор, Уже написала відгук)
От і зустрілися. Оце знайомство, такі емоції викликала, і це лиш початок, а що буде далі. Вони відчувають потяг один до одного. Дякую.
Оксана Жезло Штих, Так, зустріч вийшла феєрична) Й це справді тільки початок, про потяг правильно, в цьому їхня й біда( Запрошую також читати ще одну мою історію, сьогодні стартувала, Врятуй її, Янголе"... Вона інша, але теж цікава)
Авторко, одужуйте, а ми почекаємо❤️❤️❤️
Валентина Бродська, Дякую, я вже третій місяць не можу з цього вибратися, воно йде хвилями, кашель такий, що сил немає((( А ще ж завтра старт нової книги)
Вже і Ярина щось відчуває.
Валентина Бродська, Зазвичай через покоління, того її відчування - це так, відлуння. Спочатку народилася душа Ганни, а потім вона могла притягнути до себе поближче й душу Марки, просто я вже не хотіла в ці речі влазити, тут суть не в тому...
Я звісно не знаю чим закінчиться ця цікава книга, але вже думаю, якщо Ян нащадок Станіслава, то хто предки Марисі і Дана. У Марікі сестри немає, невже вона народить дитя від Данила? А в Данила були брати?
Валентина Бродська, У Войцехівських реінкарнація змішана з родовою лінією, а там пряма реінкарнація... Тобто, Марися - це Маріка і є. Як Данило... Там же в самому початку ("Сповідь собі") є те, що Аннет Степанівна Галаган - це баба Ганна Галаганиха...
У мене запитання, може я пропустила, а де батько Маріки?
Валентина Бродська, Там має бути, я не пам'ятаю, в якій главі (може, ще й не було), він загинув, у річці, його деревом прибило, колодою
Мені подобається молодий Ян, а от його татку треба до психіатра — лікувати манію величі.
Валентина Бродська, Однозначно! Тут я з вами згодна, але такий він уже є)
Яка реінкарнація душ, яка енергія б'є в цій історії. Неможливо заглушити тривогу за Маріку-Марійку.
Дарія Липчанська, Дякую! Ця історія для мене самої особлива...
Ганна та Марія безсилий проти долі, але зустріти біду можна або покірним рабом або боротись... Марія зробила свій вибір... Краще зустріти біду поруч з Данилом ніж вбити душу... Дякую за ілюстрації! Чекаю продовження
Светлана, Так, я з вами згодна... Їхній вибір - саме в цьому
Бабу Ганна все зрозуміла ще тоді в погляді пана. Я навіть і не знаю що має робити Марися. Як їй врятуватися, бо пан точно одним разом не обмежиться. Дякую.
Оксана Жезло Штих, Так, баба Ганна знає, але біда у тому, що вона насправді проти долі теж безсила...
Гарно написано, а візуально краса♥️♥️♥️
Лана Сетман, Дякую))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати