43
Анотація до книги "Бранці вітаміну “с”"
Ласкаво просимо до ТПВ — Табору Праці та Відпочинку, місця, де слово "Відпочинок" дописали жартома, а "Праця" стала релігією. Це історія про літо 80-х, яке пахне не морем, а розчавленою полуницею і безнадією. Головний герой — звичайний міський підліток, який мріяв про романтику, а потрапив у "полуничний ГУЛАГ". Тут сонцем керує жінка з мегафоном, а макарони в їдальні твердіші за характер директора радгоспу. Тут ти платиш за право працювати, а твої руки перетворюються на липкі червоні клешні. Чи зможе група відчайдухів втекти з цього вітамінного пекла, озброївшись лише пачкою "Біломору" і нахабством? Чи переможе "Геометрія Безнадії"? Читайте у найсмішнішій сповіді про радянське дитинство, де гумор — єдина зброя проти Системи, а свобода має смак сухої ковбаси з батьківського холодильника.
8 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВ дитинстві в мене був варіант "Чайна троянда" з 7 до 11 год збираєш пелюстки - а далі обід, море і пляж. Чесно, не знаю нікого, кого б батьки туди відпустили. Всі кожне літо писали відмазки - місяць з мамою у від пустку, два місяці - приїдуть родичі. Насправді ті два місяці - з мамою на її роботу або самостійно вдома. Я навіть шкодувала, якби не підозра, що в пелюстках будуть бджоли, то й просилася б.
Набагато пізніше, перебираючи 2кг пелюстків, куплених на варення, я дізналася, що у мене алергія на троянду...
Дієз Алго, О це тригернув вас. Але це добре, якщо ця оповідь надихнула згадати.
До речі чим не ідея оповіді?
За коментар окремо Дякую!
Класна історія. З гумором те що зараз потрібно. Але то дійсно так і було)
Щастя, Дякую! Але це не заспокоює. Хоча дуже приємно!
Вітаю із новинкою❤️❤️❤️
Тея Калиновська, Дякую!
Вітаю з новинкою! Успіхів і натхнення.
Ава Роуз, Дякую!
Вітаю з новинкою! Успіху книзі.
Віталій Козаченко, Дякую!
Класна історія! Згадала свою "картоплю, буряки та помідори". Є про що писати-не переписати) Подобається ваш іроничний стиль!
Лана Нова, Дякую за відгук! Натренувався на полуниці :)
Вітаю з новинкою! Прочитала початок історії. Супер! Вражаюче! Як важко, а то й неможливо зрозуміти тих людей, які сумують за тією країною.
Людмила Дишленко, Я особисто не сумую. Тому і намагаюся спогадами переоцінити та переосмислити той досвід. Дякую за відгук.
Вітаю з новинкою (•‿•)
Оксана Павелко, Дякую
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати