Анотація до книги "Блакитний Маврікій"
Безневинний клаптик паперу стає приводом для вбивства, яке будь що хочуть розслідувати. Одна з найдорожчих марок у світі пережила так багато і знає напевно ім'я злочинця. А чи вдасться вирахувати, хто саме є вбивцею молодої жінки?
10 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЯскраво написано! Образи, навіть якісь пересічні - яскраві та об'ємні. Браво!
Svitlana Kvitka, Дякую! Завжди приємно "попадати" :)
Заходьте ще!
Русизми, то у всіх, тому писати і не варто. Але орфографія і пунктуації кульгає. Навіть, я помітила багато помилок. Чесно, вашого слідчого варто вже на пенсію відправити, бо йому все до лампочки - це з перших сторінок зрозуміло. Перед очима такий старий карга, який би тільки кораблики малював, а справу в носі має...
Міс Марпл теж була старою і в'язала на спицях, але вона була цікавою!!!
Без образ, такі в мене відчуття від цього героя...
Лія Ландра, Дякую а коментар) Ніколи не ображаюся на критику, аби тільки вона була конструктивна, з неї завжди можна отримати користь. Я не зазіхаю на лаври міс Марпл, та й це трохи інша манера подачи тексту. :) До того ж у всіх свої інтереси і це добре. А що до слідчого, то він звісно піде на пенсію, а перед тим розкрє справу. Круті слідчи це звісно добре, але ж в реальному житті не всі вони молоді та рельєфні красунчики. ;) Ще раз дякую!
А мені оповідання сподобалося, не дивлячись на трохи важкуватий стиль оповіді, та я втягнулася десь на другій сторінці. І не все так просто у кінці виявилося, це чудово. Але з текстом треба попрацювати, бо таки огріхів багацько: є недописане речення, де слово згубилося, декілька друкарських помилок, неузгодженість між іменниками і прикметниками, розділові знаки, русизми, дієприкметникові звороти. Але фінал таки вирішує все! Дякую!
Ірина Ярошенко, 100%! Коли пишу одразу українською, немає такого бардаку)
Які колоритні персонажі! Здається, бачиш їх перед очима ... й сприймаєш з такою ж огидою, як і у реальному житті :) Але це - великий плюс автору, насправді. Історія цікава. а от подробиць, що ж це за "Маврікій", практично немає, крім як у анотації. Й мова ... трохи кульгає. Але поставив зірочку, бо читати цікаво.
Вадим Володарський, Дякую за відгук! Обов*язково прийму до уваги всі зауваження. Заходьте ще! :)
Історія ніби непогана, але написана зле. Купа русизмів і просто граматичні структури неправильні, що дуже завадило сприйняттю вже читаючи анотацію (спершу була "бумажка", зараз є "бумага", а де "папір"?).
Ви пишете, що слідчий проста людина, яка хоче на пенсію. Питання: для чого такий слідчий? Хай іде на ту пенсію і дасть дорогу молодим і перспективним. Він неправдоподібний! Що з того, що він малює і думає? Нічого, бо справа, по-моєму, так і не розгадана. Боже покарання прийшло само через розлиту олію...
В анотації вказано, що справу дуже хочуть розслідувати, однак в тексті я такого бажання не побачила. Ніхто фактично не рвався розв'язати справу.
Герої, як на мене, дуже пласкі.
ГаляВуд, Доброго дня! За русизми буду дуже вдячна, якщо вкажете, бо коли перекладаєш око замилюється(оповідання не будо одразу написане українською).
В анотації стоїть питання «чи вдасться вирахувати вбивцю». Те що ви коментуєте про слідчого, я написала в коментарі іншій людині, то може ви сам текст прочитаєте? :) Завжди вдячна за увагу до творів, але ж ваш комент написаний зле, це відчувається. То чому вам так не до вподоби манера, якою написана ця історія?) скажу що мені здається ваша реакція на моїх персонажів і манеру викладення чистою «вкусовщиною»
Ще раз дякую і бажаю успіху! :)
Доволі... колоритна мова. Як і сцени. Специфічно, але реалістично. Хоча й не кожен читач готовий сприймати подібне. А ще цей слідчий, який одно тільки кораблики малює. Цікавий вийшов персонаж, але таким я крутого слідчого точно не уявляла... На стільки суперечливі враження, що навіть не можу звести їх до загального висновку. Втім, по реалістичності однозначно "плюс"
Tory_Chameleon, Вітаю! Персонаж слідчого має специфічну рису - він, малює, коли замислюється. Це розповсюджена звичка людей, що працюють за столом. Хіба що цей екземпляр малює кораблі з вітрилами. Він звичайна людина, яка хоче на пенсію)
Дуже дякую за відгук! Заходьте ще!
Чесно кажучи, історія починається з настільки огидної (хоча, варто зазначити, цілком реалістичної і доволі частої) сцени, що читати далі доводилося себе майже змушувати. В цілому доволі правдоподібно, навіть настільки, що мовні огріхи немов додають тексту аутентичності (хоча "резинову посмішку" все ж варто гумовою замінити). Ще б я порадив трохи потасувати сцени, щоб твір здавався менш прямолінійним. Найочевидніший приклад: розбита пляшка олія. Ось вона розбивається і вже в наступній дії злочинець посковзується на ній. Якщо перенести цю сцену трохи раніше, враження будуть значно яскравішими.
Mesnick, Дякую за відгук! За «резинову» окрема дяка! Тричі перечитала і не помітила((
Сцена з олією, ну це такий joke)) я думала, що така пряма алюзія до Анушки з її розлитою олією явна і ніде її не сховати.
А реалізм... що ж, він такий реалізм...
ще раз дякую!
Так)) я зазвичай таке пишу)) ну, сама я звісно так не думаю, що всі, та не можу не довіряти тому, що люди говорять))
Світ повний фріків.
Неймовірно, у вас вийшов твір де немає жодного персонажа, котрий викликав би добрі емоції. Хіба що сама жертва варта співчуття. А я думала в мене емоційно важкий твір:)))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати