Без принципів 18+

- Я тебе викупив. Поїхали, - беземоційно вимовляє Ратмір, виходячи з ресторану і зачіпаючи мене ліктем.

Напруга між нами згущується. Так чи ні?

- Що застигла?- запитує, обернувшись. - Можеш повернутися в зал і обслужити Барчука.

- Я їду, - відповідаю, починаючи йти і здригаючись від пропозиції.

Минуло довгих п'ять років відтоді, як ми з Ратміром Авдєєвим бачилися востаннє. Він був моїм першим хлопцем і першим великим коханням. Моїм усім. Тепер він успішний дипломат і щасливо одружений, і мені давно немає місця в його житті, але він чомусь вирішив викупити мене, ніби іграшку, один в один повторюючи долю наших батьків.

Мір киває. Опускає руки в кишені штанів і наостанок попереджає:

- Тільки врахуй - я не обіцяю, що зі мною тобі буде краще.