663
Анотація до книги "Атака єдинорогів"
Голова гуділа. Думки розбігалися. Людство, можливо, вимре. Єдинороги заполонять планету. Але, чорт забирай, таргани переживуть усіх!
Мимоволі Денис задумався: і чого тільки він не народився тарганом? Вони чи не єдині живі істоти, здатні вижити практично в будь-яких умовах. Без води, без їжі, навіть під радіацією. А він? Йому доводиться рахувати патрони, пильнувати кожен рух, покладатися на інстинкти, щоб не померти вже зараз…
І все це написано в якості експерименту. Тож не сприймайте за чисту монету все, що тут буде відбуватися. Написано не для слабкодухих. Приємного читання!
Мимоволі Денис задумався: і чого тільки він не народився тарганом? Вони чи не єдині живі істоти, здатні вижити практично в будь-яких умовах. Без води, без їжі, навіть під радіацією. А він? Йому доводиться рахувати патрони, пильнувати кожен рух, покладатися на інстинкти, щоб не померти вже зараз…
І все це написано в якості експерименту. Тож не сприймайте за чисту монету все, що тут буде відбуватися. Написано не для слабкодухих. Приємного читання!
“Це одна з тих книг, які читаєш одразу до останньої сторінки. Події описані настільки майстерно, що виникає відчуття, ніби ти разом із героями їх проживаєш. Рекомендую всім, хто любить книги, з якими забуваєш про все.”
“Книга захоплює своєю несхожістю. Свіжа, нова подача апокаліпсису.
Персонажі темні, з реальними людськими якостями, бажаннми та думками.
Небанальна історія до якої захочеться повертатися. ”
Зміст книги: 15 глав
41 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДякую, всім за лайки та коментарі і прошу підтримати мою нову книгу:
https://booknet.ua/book/vn-buv-orkom-b442922
Вона бере участь в конкурсі. Тому будь-який прояв вашої уваги буде важливий. Не соромтеся тицьнути там лайк чи написати коментар. Завчасно дякую ❤️❤️❤️
Загалом то екшен вдався, а по зауваженнях я вже писав. Вони по суті ті самі. Хіба що, може підкажете, як клацнути запобіжником на Глок 42? ;)))
Враховуючи всі фактори, я б високо оцінив роботу, тому, що в межах свого жанру вона працює. У бойовику не шукають літературності, глибокої філософії або напруженої роботи розуму читача. Було динамічно, захопливо, цікаво, хоча іноді й хотілося кричати: та ну нафіг, так же воно не працює :)
Дякую! )
Юлій Череп, ❤️
Коментар видалено
Розділ 2.
Запахло постапокаліпсисом :) Це я люблю. Не знаю наскільки доречним буде зауваження, але ця Наталя навряд чи могла себе так поводити. Цивільна особа, після того, як стала свідком того всього і дивом зустріла рятівника, перший час виконувала б кожну команду свого нового господаря, з єдиною думкою - він допоможе врятувати життя. Але без її дурнуватої поведінки не було б конфлікту, а отже не було б і історії. Тому краще вже так як є :)
Розділ 1.
Головне питання поки що, це чому вона відмовила? Якби не кілька разів не фокусував автор увагу на тривалих відносинах пари, то я б на це не звернув уваги.
Мова легка, діалоги героїв живі. Сюжет динамічний. Все, що треба для екшену :)))
Розділ чотири — реально бойовик) Денис поводиться як дійсно натренований вояка з досвідом, а не хлопець, який служив в армії. Проте, можливо, далі буде пояснення)
Поки прочитала все згідно з правилами марафону, потім продовжу. Але маю висновок:
Для мене ситуація подекуди здається абсурдною. Доволі дивні рішення героїв, подекуди відчуття, що це арт хаус)) Але сама атмосфера, подача автора, описи. Це заглиблює в читання і змушує мене пригадати, що в аніме я дивилася й не таке) І мені подобалося. Я дійсно хочу дочитати, аби скласти повноцінну думку. Чи стане для мене кінцівка незрозумілою, чи я дійсно переймуся цією історією) ❤️
Розділ третій) У вас непоганий екшн) Інколи читаю й з усмішкою запитую себе: Що відбувається?
Але мені це несподівано подобається. Певно, стиль написання доволі легкий і гарні описи занурюють в атмосферу. Відчувається вайб апокаліпсиса, а я дуже люблю цей стиль) Тому я дочитаю до кінця після марафону це точно) Мені необхідно дізнатися кінцівку)
Прочитала другий розділ) Скажу чесно, от що-що, а єдинороги чомусь не наводять жаху) Можливо, їхній образ вкоренився в голові і асоціація зі страхом та відчаєм, кінцем світу маленька) Багато питань, звісно, щодо сюжету поки залишається. Типу, як її колишній зміг їх викликати, адже натяк був на нього. Або там геть щось інше буде, а він просто вкоротив собі віку через примхливу дівчину. До неї теж питань багацько) Так довго мозок виїдати ложечкою, а потім клюнути на першого стрічного) Гадаю, це висміювання подібних сюжетів, за що я не сприймаю ці питання як критику. Радше висловлюю власні думки. Мені чомусь здається, наче це аніме, тому логіку я не вишукую) Там і не таке буває заради сюжету та драми) Головне, аби якась мораль все-таки була) Принаймні вкінці)
Діана Козловська, Дам вам маленький спойлер. Всі відповіді про природу єдинорогів будуть, коли дівчина повернеться до колишнього, і Денис: а я не поняв! Стояти! — і почне розбиратися в тому, що тут відбувається і як це зупинити.
Звикла до аніме та їхнього сюжету, скажу що з першого розділу мені було схоже саме на подачу анімешки) У вас гарна мова, хибодруків і будь-чого іншого геть-чисто не помітила) Сама історія затягує, попри інколи дивний розвиток сюжетної лінії) Я взагалі захоплююся людиною-бензопилою, що такого в единорогах-вбивцях?) На можливі питання щодо характеру героїні та її вчинків не зважала, адже мені здається тут справа не в драмі, психології та людських взаєминах)) Тут саме несподівані й нестандартні сюжетні повороти роблять читання захопливим) Я сприйматиму книгу й надалі, наче аніме))
Даруйте, пропустила один розділ))) Денис виглядає професійним військовим, скоріше всього якийсь спецпідрозділ.Дивно,що за колишнього хлопця нічого не чутно,це насторожує.)))Таке враження,що Денис ідеально створений для цієї ситуації, а ще він з'явився у самий підходячи момент.Короче я можу помилятися, але я відчуваю щось з ним не так))))
Ірина Скрипник, О я це відчула одразу,але вирішила що здалося))
Вайб книги мені здався схожим на фільм "Кохання і монстри".
Історія динамічна, трішки кумедна,( це стосується взаємодії гг) Однозначно до неї повернуся))))
Цікаво ж, що далі))))
Автору натхнення, а книзі успіху і багато читачів)))
Мої думки під час читання розділу ( А, що якщо Ден це ...,.та ні, хоча, а чому ні? Я ще не вирішила чи я справді так думаю ,але чому б і ні)))))
Розділ хороший, відносини між ними цікаві.))))
Перший розділ на одному подиху.Атмосфера темної казки.Моментами смішно (особливо закінчення).Ідея цікава, продовжу читати ,дуже цікаво хто ж цей рятівник?))))
Дякую, всім за лайки та коментарі і прошу підтримати мою нову книгу:
https://booknet.ua/book/vn-buv-orkom-b442922
Вона бере участь в конкурсі. Тому будь-який прояв вашої уваги буде важливий. Не соромтеся тицьнути там лайк чи написати коментар. Завчасно дякую ❤️❤️❤️
Почала читати лише в рамках марафону, адже жанр трохи не мій. АЛЕ... Це дуже цікаво. Подобається те, як автор все описує. Сюжет затягує, постійно з'являється щось, що змушує читати далі і далі) Залишаю в бібліотеці і точно ознайомлюсь й з іншими роботами автора)
Тата Карел, Дякую, за рекомендацію ❤️❤️❤️
Я то кажуть: треба бути обережним зі своїми бажаннями)) Читається легко. Атмосфера містична і гнітюча. А автор, як завжди вміє затягнути))
Прочитала першу главу, другу, третю... Важко відірватися)) Історія дуже цікава і неординарна, адже всі ми звикли, що єдинороги - це прекрасні казкові створіння. А тут вони криваві вбивці, які буквально розчавлюють людей в місиво. Світ котиться під три чорти, а гг Наталя нарешті закохалася, і вперше в своєму житті (їй 27 років) реально захотіла заміж і дітей. Це її так вразив сильний, мужній і дещо грубуватий гг Денис, який, з якогось дива, вважає її "старою"... Сюжет захопливий, персонажі яскраві, а несподівані повороти тримають у напрузі. Цікавезно! Рекомендую.
А є і у мене питання... Нащо було підривати греблю, якщо Микита був вже мертвий, а єдинороги падали як ляльки?
Ірина Скрипник, Таких якихось помилок не побачив. Логічні невеличкі нестиковки також є. Але де їх немає. У НФ вони є усюди. Я завжди приводжу приклад Інтерстеллера. Там ляпів і логічних дірок більше ніж у мене у моїх книжках чи у Ваших. Бо це так звана емоційна фантастика. Тож я глядаю основний посил й приховані елементи, котрі автор додає інколи несвідомо))
Вітаю!))
https://booknet.ua/blogs/post/403334
Romul Sheridan, Вже глянула. Дякую ❤️
Наталія — дивна якась. Притуляється ротом до паху Микити... Кохаються, а потім веде його на греблю. Якось занадто. Це схоже на стокгольмський синдром з присмаком кохання))
Вітаннячка! Почав читати цей твір. Тож буде на цей рецензія;)
Romul Sheridan, Удачі :)
Кінець першого розділу
Оце так поворот на всі 360°
Спойлерити не буду але це ВАУ!!!
Ореста Матвійчук, Прочитали вже другий розділ?
Наталію можна зрозуміти. Робити будь що аби виправдати чиїсь очікування - те саме що носити удавку на постійній основі. Таке собі задоволення
Лише перша сторінка а вже такі емоції. Ух!
Ореста Матвійчук, ❤️
Коментар видалено
Чудова книга! Захопливий сюжет, яскраві персонажі та несподівані повороти тримають у напрузі)))
машина з якимось незкінченним бензином, навіть у Тумані Кінга доїхавши до мотелю люди заправлялися. І те, що старому зламали руку, а потім він спокійно далі рухався якось дивно... Ну хай це будуть умовності від автора, їх не так вже й багато
Ірина Скрипник, Єдине, що проходить в голову, ось цей фрагмент нижче, але ж він не про переломи. Миколайович серйозних травм не отримав:
«Різкий удар ліктем — прямо під ребра. Чоловік охнув і скрутився, але все ще намагався утриматися на ногах. Денис ударив ще раз. Старий звалився на землю, важко хапаючи ротом повітря. У наступну мить Денис вже заламав йому руку і притиснув лицем до землі.
— Не жартуй так більше, — холодно сказав він.»
Ну це щось артхаусне, дивне, але мова тексту добра, можна читати. Тільки от замінити слово сопли на шмарклі і усе буде ідеально. Навіть цікаво стало, що ці кляті однороги забули посеред міста
Crown Horror, Дякую, виправлю
Вітаю з новинкою. Доволі незвична тема. Натхнення
Ірина Скрипник, Немає за, що. Ідея дійсно неординарна.
Вітаю з новинкою! Дуже цікава, інтригуюча та оригінальна історія. Чудові головні герої. З нетерпінням очікую на продовження. Успіхів, натхнення та багато вдячних читачів!
Я тільки починаю писати і мені буде дуже цікава Ваша думка про мою книгу " Пов'язані таємницею"
Лана Рей, Дякую, загляну, коли закінчу історію :)
Ну цей Денис, звісно, дуже підозілий) Як героїня його не боїться? Чинить невиправдано жорстоко (може й виправдано, але ж ні героїня, ні я цього поки не знаємо), гойдає на емоційних гойдалках, ніколи не чув про єдинорогів, проте тупістю, ніби, не страждає.. Підозріло, підозріло. Він часом не прибулець?
Зенгін Грід, Та наче ні )))
Денис.. на даному етапі прочитання дратує вері вері мач. Так казати про 27-річну жінку, а йому скільки? 16? Не думаю. І взагалі, суцільний "редфлег", як Ната на нього повелася?
А взагалі, єдинорожний апокаліпсис - то смак! І у мене вже з'явилася теорія, звідки взялися ті єдинороги)))
Зенгін Грід, Подивимося, чи вгадаєте :) Мені особисто вже цікаво почути вашу теорію, звідки вони взялися. Хто знає, можливо, ми подумали про одне й те саме
Ого! Оце так переосмислення єдинорогів! Концепція - крутяк)) Дуже цікаво, що буде далі)
Зенгін Грід, Дякую :)
Вітаю з початком історії!
Руслан Баркалов, Дякую ❤️
Вітаю вас з новинкою. (θ‿θ)
Світлана Романюк, Дякую :)
З новинкою!!!
Вікторія Вецька, Дякую :)
З новинкою. Вірних читачів, легкого пера. Про єдинорогів, Ви все-таки написали. Я в приємному шоці. Натхнення.
Міріада Фаєр, ❤️
Вітаю з новинкою) успіху книзі!
Інна Турянська, Дякую :)
Вітаю з новинкою)
Anrimoto, Дякую :)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати