А про що твори?..

В світлі коментарів до мого попереднього посту у блозі виникло чергове питання. Та цього разу вже до моїх читачів. 

А про що, власне, я пишу? 

Дивне питання для автора, чи не так?) Та давайте я поясню. 

В моїх творах своєрідним міцним стрижнем незмінно слугує кохання. Однак, я завжди старалася закрутити персонажів у вирі подій, таємниць і несподіваних відкриттів. Тобто маю на увазі, що мої твори - це не лише поцілунки під місяцем, любовні драми і бурхливі примирення. Скажу більше, іноді, аби дочекатися того самого поцілунку, читатчу треба прочитати третину, а то й більше від книги. Хоча, як на мене, в житті так і має бути. Круто й ефектно звісно, коли персонажі цілуються на першій зустрічі, на ранок прокидаються разом, а під кінець книги, тобто десь через пару місяців, маємо щасливих молодят, і я й сама таке читаю. Та чи часто подібне в житті буває? 

А я намагаюся писати саме про життя. І мені здається, любов - це основа життя. Не тільки та, що між чоловіком і жінкою. Ще є любов між батьками й дітьми, братами й сестрами, до домашнього улюбленця в кінці кінців...

В цьому плані взірець для мене - Марі-Бернадетт Дюпюї. Десь вичитала, як її романи назвали сімейними сагами. Не знаю, чи має місце цей термін в літературі, але як на мене, підходить просто ідеально. Письменниця змогла гармонічно поєднати любов, сімейні взаємини і захоплюючі пригоди. Її персонажі ростуть, змінюються і нарешті беруть життя у власні руки. Ці історії зачіпають, бо вони саме про життя, а любов і пристрасть виступають його гармонічною складовою, без якої не було б і того життя. Словом, коли в мої руки потрапляє книга Дюпюї, я зникаю з радарів, аж поки не перегорну останню сторінку.  

 

Отож, питання насправді таке: Як ви, любі читачі, сприймаєте мої твори? Що це для вас: звичайні собі любовні історії чи таки щось більше?

 

 

P.S. Нагадую, що саме зараз я публікую новий твір "Я кохаю Вас, пане професоре". Викладення розділів регулярне, за графіком (вівторок, четвер та неділя). Також буду рада, якщо звернете свою увагу й на інші мої твори)

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Знайомство з героями: Коли чернетка стає полем бою
Привіт. До прем'єри новинки залишається все менше часу. Сьогодні я хочу відкрити завісу і показати вам тих, чиї долі переплелися в барі «Палімпсест». «Книга про те, хто має право редагувати життя Кіри:
Казка Не про кохання ⁉️
✨ Морські діви — це не казка про кохання. Це реквієм за тими, хто втратив пильність. Вони — втілення водної стихії: прекрасної у своєму спокої та нещадної у своєму гніві. Кожен їхній рух — це танець на межі
Нарешті ❤️❤️❤️ Закінчив книгу «мотанки без облич»
Дуже хотілося почути вашу думку, друзі! Що може бути гіршим для сучасного підлітка, ніж примусовий «цифровий детокс» у глухому карпатському селі? Шістнадцятирічний Марко впевнений: відсутність Wi-Fi — це межа
Відгук на "Баланс світів"
У рамках марафону взаємного читання прочитала Баланс світів авторки Анастасії Коваленко. Отож, книга побудована на поєднанні сучасного та магічного світів. Головний герой, Алекс, випадково потрапляє до іншої
Коли читач не «солоденький»
Звернув увагу, що деякі автори звертаються до аудиторії словами типу: «мої любі» чи «мої солоденькі». На перший погляд це виглядає дружньо, однак така манера має і зворотний бік. Подібні звернення, нв мій погляд,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше