Додано
10.03.26 23:14:51
Коли читач не «солоденький»
Звернув увагу, що деякі автори звертаються до аудиторії словами типу: «мої любі» чи «мої солоденькі».
На перший погляд це виглядає дружньо, однак така манера має і зворотний бік.
Подібні звернення, нв мій погляд, звучать зверхньо, натякають на створення штучної близькості між автором і читачем та знижують довіру в розмові. Читачі - це не діти, і не домашні улюбленці, а рівноправні учасники діалогу.
Пропоную відмовитися від надмірно «солодких» формул на користь простих звернень. Наприклад, «Мої стійкі до абсурду читачі», «Ненажерливі споживачі літер», «Мій єдиний потенційний читач» ітд.
Микола Кіт
19
відслідковують
Інші блоги
Вітаю, друзі! Новий розділ уже на сайті! Знаєте, повернулась нарешті до фентезі після космічної фантастики і розумію, як сильно я скучила за жанром у якому частіше всього творила) Та на фантастиці хрест не ставлю,
Привіт, друзі!
Днями у мене стартувала нова книга і я запрошую вас до читання - "Моє особисте пекло" А поки маю вільну хвилину, хочу поділитись з вами візуалами своїх героїв.
Коли я побачила в стрічці цю назву, мене прямо накрило ностальгією. Колись давно я вела колонку з точно такою ж назвою в одному нікому не відомому журналі — там автори брали інтерв’ю одне в одного. Бо ж хто, як не автор,
Чи бувало у вас так: ви ще тільки відкриваєте очі, а на вас уже дивляться два щирих ґудзика, і вологий ніс наполегливо вимагає уваги? Сьогодні я презентую свій новий вірш, присвячений тим, чия любов не знає кордонів, —
Шановні читачі! Сімнадцята глава "Поверхні" — Рейчел жива! Вона прокидається в дивному місці. Гігантська печера. Капсули регенерації. Професор Гаук поруч. Спогади повертаються болісними хвилями. Морський бій.
15 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиСпробую пояснити.
Коли відкриваєш закладинку "блоги", то відкриваються не тільки їх заголовки, а і вступна частина, яку автор пише. І от там, я хоч не хоч читаю звернення. Мені це гидко читати, тому це спробував культурно сказати. Не знав, що у вас там жіночі забави і таке інше. Не знав, що тут є правила такі. Але справа вже не в цьому. Бачу, що тут новачкам не дуже раді. Не те, щоб культурно щось пояснити, так повчають, ображають. І саме дивно, що це переважно особи жіночою статі. Мабуть таки вперся своїми котячими яйцями не в ту сметану. Але не жалую. Спілкування навіть з такими особами - це досвід. Усім дякую за науку. І будьте добріші. І так гівна кругом вистачає.
Микола Кіт, А чому б вам не бути добрішим і не приходити до інших авторів зі словами, що вони не так звертаються до саоїх читачів, як подобається вам. Чудовий початок ❤️
Відкрию вам таємницю. Так звертаються не до абстрактного читача, а до людей. які з автором не перший день. Читають, коментують, спілкуються в групах, стають друзями. І якщо вже ви вчите не облизувати коту яйця, то не беріться судити спілкування в жіночому колективі. Нам так подобається. Нашим читачкам приємно буди солоденькими і любими. Можливо в брутальній чоловічій спільноті прийнято якось інакше звертатися.а в декого і правда єдиний читач та й то потенційний.
Як же смішно) вам, без читачів, звичайно, краще знати як до них звертатися) вибачте, але це безглуздо. Яке вам діло хто як до своїх читачів звертається. Дехто з авторами вже роки. І вони і любі, і частини читацької сімʼї. Можливість спілкуватися з читачем на цій платформі на те і треба, аби відчувати той тонких звʼязок. Слова поєднують людей. Книги — то сокровенне. І якщо ділитися своїми світами з іншими то не фамільярно, а ласкаво до них звернутися так, то логіка вийшла з чату)
Я називаю своїх читачів саме так – мої любі, бо дійсно люблю кожного. Без них і без їхньої підтримки не було б і мене як автора. Я люблю їх, бо ми з ними не один рік на одній хвилі. Кожен автор має сам вирішувати як звертатись до своїх читачів. І блоги, щоб ви шановний Миколо знали, на букнеті існують саме для спілкування зі своїми читачами, а не для публікації подібних дивних думок стосовно того, хто як кого називає
Тейлор Грін, Точно. Визнаю. Не бачив.
Але не каюсь, бо звик казати про те, що думаю.
Та й тема, яку зачепив, відноситься до спілкування між автором і читачем. Хоча, жирафа длинніша, їй видніше.
Ну якщо ви будете звертатись до читачів "Ненажерливі споживачі" то думаю їх у вас не побільшає, а поменшає. Займіться краще чимось більш корисним, бо кожен автор сам обирає, як йому спілкуватись з його аудиторією, бо це вже люди які ідуть з книги, в книгу з автором і вони вже, частина читацької родини.
Микола Кіт, Хочу почути вашу думку через пів року, рік. Тоді поговоримо.
Мій солоденький котику, на мій погляд, краще писати блоги про свої книжки, заманювати читача смачними уривками чи ілюстраціями. А філософію залиш персонажам. Мрняв)
Тейлор Грін, Тю. Я думав, що коментар - це відзеркалювання внутрішнього світу того, хто пише. А блог, то тільки привід його усім показати. У Вас, доречі, це вдалося.
Я занадто передивилась Бріджертонів =)) Так що... "Мій вірний читачу" =))
Анна Лінн, о, так, "Бріджертони" - топ))))
До мене тут прийшла ще одна думка...
А якщо я хочу, щоб мене хвалили і називали солоденьким?)))
А тут і така гарна можливість для цього є!)
LibertyFox, Дякую. Підписалася на вас.
Якщо говорити за мене: поділяю думку, вважаю таке звернення до своїх читачів та колег дещо фамільярним і не завжди доречним
Та у загальному: хтозна, може автор дуже близький із аудиторією і це прийнятно для них. Якщо немає масового невдоволення з боку читачів, відповідно така форма звернення їх влаштовує, можливо навіть приємна
Кожен автор сам вирішує як звертатись до читачів, тут немає особливих правил, крім хіба норм моралі та уникання нецензурщини
Повністю з вами згідна коли люди вдаються до таких фраз, які ви написали для мене особисто це якась дитяча поведінка. Ми всі дорослі люди і повинні звертатися один до одного якось по-дорослому. А пестливі слова ми повинні залишити для відносин, друзів та рідних.
P.S. Я завжди ставилася з великою повагою до людей які просто вміють висловити свою думку не боячись осуду❤️
Марія Рід, Це дуже правильно та гідно ❤️
Ну кожному своє...
Кожен самостійно вибудовує свою модель відносин з власною аудиторією.
Микола Кіт, ❤️
Я не можу) Це логічне звертання до людей, і не лише "дитяче". У мене ніхто на це не скаржиться, всі просто залишають коментарі в моїх блогах без суперечки. Ваша назва блогу трохи смішна)))
Стружик Лев, Додатково, я іноді звертаюся до читачів ще як "мої шановні". Це логічне, на вашу думку, звертання до читачів? На мою думку — так, адже воно не "дитяче")
Тут мені здається все індивідуально і залежить від автора ,його настрою, аудиторії і взаємовідносин між ними. Якщо мова йде про спілкування в особистому блозі, я нічого поганого в цьому не бачу ( суто моя субьективна думка, автор має на це право, якщо бажає).
А Ви вважаєте , що «Мої стійкі до абсурду читачі», «Ненажерливі споживачі літер», «Мій єдиний потенційний читач» і т.д..- дійсно звучить краще??? І не відверне від Вас читача ? Чи це така спеціальна і продумана «техніка спілкування» ,щоб привернути до себе увагу?… Нікого не хотіла образити якщо що, просто думки в слух, кожен має право на самовираження…
Це, зрештою, вибір автора, і кожен вкладає у ті звернення свій сенс. Я під настрій можу писати іноді "браття й сестри" - то ж не означає автоматично, що ми всі брати) Або "хлопчики й дівчатка" - суто жартівливе звернення, яке жодним чином не вказує на вік.
«Мій єдиний потенційний читач»
О, це як раз для мене ( ˶ˆᗜˆ˵ )
Ангеліна Мюрей, ❤️❤️❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати