Додано
11.03.26 07:28:12
Казка Не про кохання ⁉️
✨ Морські діви — це не казка про кохання. Це реквієм за тими, хто втратив пильність.
Вони — втілення водної стихії: прекрасної у своєму спокої та нещадної у своєму гніві. Кожен їхній рух — це танець на межі світів, кожна нота — тенет, з якого не вибратися. Вони не шукають супутників, вони шукають душі, щоб наповнити ними свої підводні чертоги.
Тих, хто піддався спокусі, чекає не вічне щастя, а холодні обійми безодні. Останнє, що бачить заворожений мандрівник — це хижий блиск луски та посмішку, в якій немає нічого людського.
Чи вистачить тобі сили волі відвернути погляд, коли океан покличе тебе на ім’я?
Під гребнем хвилі
Кіт Анатолій
247
відслідковують
Інші блоги
книги Кішечка Я сумлінно викладаю кожен день по главі, але іноді забуваю писати блог. Самі розумієте: весна, приватний будинок, в руках граблі і секатор... А Кішечка в руках Дениса ❤️ (картинка клікабельна)
Вітаю! Ви вже, якщо на мене підписані, напевно знаєте, що мені, можливо в силу віку, можливо в силу чогось ще, але мені не сидиться на місці. Написання книг, звісно, добре. Але, я, не так щоб давно, знайшов ще одну пристрасть
Вітаю, любі букнетівці!❤️ Запрошую до оновлення яке вже у ваших книжечках: У ресторані спершу обідаємо, а згодом Михайло заходить до нас у VIP-кімнату і доповідає про прихід кандидаток у няні. Співбесіди проходять
Новий розділ дарк роману уже на сторінці книги! І чесно кажучи, для мене це один із найцікавіших моментів історії. У третьому розділі Каїн дізнається правду, яка здатна зламати будь-яку надію. Правду, що звучить лише
Ну що, заінтригувала? А я ще піділлю масла у вогонь: «Пишається калинонька, Явор молодіє, А кругом їх верболози Й лози зеленіють» (Фрагмент із вірша Т. Шевченка «Тече вода з-під явора») Іноді

23 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти❤️❤️❤️
Є щось моторошно прекрасне в цьому образі. Морські діви у вас не просто романтична легенда, а сама стихія, що байдужа до людських надій. Найстрашніше в таких істотах навіть не їхня жорстокість, а те, що вони просто залишаються собою. Людина сама приходить до води, сама слухає спів і сама робить останній вибір.
О, я одразу згадала сцену з Піратів карибського моря)))
Досить поетично, але якщо відкинути метафори про безодню та луску, то картина стає куди прозаїчнішою. Насправді тут немає чим захоплюватися.
Цей опис - це класична ілюстрація банальної жіночої проблемності, яка межує з нездатністю по-справжньому кохати, створювати сім’ю чи бодай будувати здорові відносини. Не варто зводити жіночу красу в культ поклоніння лише тому, що за нею ховається руйнівна природа.
Проте з однією тезою я згоден на всі сто: сучасні жінки в чомусь дійсно схожі на міфічних русалок - "Вони не шукають супутників, вони шукають душі, щоб наповнити ними свої підводні чертоги". Питання лише в тому, чи "наповнення чертогів" дарує бажанне тепло, чи воно швидко зміннюється на холод і порожнечу.
Чоловікам варто вчитися не милуватися танцем, а вчасно розпізнавати хижу посмішку, в якій немає нічого людського.
❤️❤️❤️❤️
Дуже гарно ❤️
Яка краса❤️
❤️❤️❤️❤️
З сиренами, однозначно, бавитися не варто.
Як завжди, естетично крута презентація книги. Молодець! ☀️❤️
Вражаюче ❤️
Ух які жінки!)) ❤️❤️❤️
Ого! Виглядають, як хвостаті амазонки❤️.❤️
Які зверхні красуні)
❤️❤️❤️
Ух які войовничі, люблю❤️
Які войовничі красуні)
Інтрига❤️
❤️❤️❤️
Ця казка обіцяє втопити нас у безодні хвилюючих вражень!
✨️✨️✨️
Які гарнюні, реквієм теж має бути гарним♥️
♥️✨♥️
❤️❤️❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати