Доброго дня

Фух всім привіт вперше за довгий час я зайшла на сайт. Довгий час в мене не було сил писати ні однієї строчки. так буває.
Десь місяц тому прочитала в Інстаграмі. у одного блогера, як же важко писати, коли не має активності. Коли ти не отримуєш думки та навіть не бічиш, що твої читачі навідали тебе. і тобі сама перша думка котра з’явилась в мене " та ну й і що подумаєш. працюй далі і все вийде. колись то хтось начне писати коментарі, та розмовляти з тобою. просто на це потрібен час. "

І на наступний день я виклала сво. нову главу. Досить велику. писала її досить довго. три рази переписувала. і чогось чекала. чого чекала? сама не знаю. Але чекала. та коли не нічого не з’явилось почала сумувати. Так я людина настрію.

І саме за цих десять днів я зрозумула цього блогера. я зрозуміла як їй було тяжко писати. вона як і я писала в бездну.
НІ я не прошу нічого й навіть не залуюсь. хоча можливо так здалось. але тут саме зараз я виклала свої думки. тому дякую якщо ви їх прочитали

З Любов’ю Ваша Незнайомка

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Анатоль
14.03.2019, 18:38:32

Подивився те, що менше.
Помилок забагато.
Але ж Вам не 65?
Значить все ще поправимо.

avatar
Анатоль
14.03.2019, 17:56:33

Така знайома вже по блогах Незнайомка.
Пора б і познайомитись по творах (пишеться окремо).
Пішов читати.

Інші блоги
⚜️ Між двома подихами ⚡ фінал✨ ялинка
✨ Доброго вечора, шановні майстри й майстрині слова, читачі й читачки✨ ⚜️ Я до Вас з фіналом і різдвяним вайбом)) ⚜️ Але спершу, як і обіцяв… Зустрічайте наших красунь-панянок! Емілі, Селіна, Нірея, Ліарен
Минуло 2 місяці як я стала автором...
Можливо ви пам'ятаєте себе, коли починали писати свою першу книгу?? Я така людина... чудово запам'ятовую дати))) Хоча у випадку книги вони написані, але справа не в тому❤️❤️❤️ А в тому, що ще два місяці тому яб не
Гаряче оновлення і палка знижка! 1.11.26
Або навпаки?))) ⭐️Ррррраз! ОНОВЛЕННЯ! Коли я беру Олесю за руку, то відчуваю, що вона тремтить так само, як і я. — Тобі холодно? — схвильовано питаю, вдивляючись у її прекрасні світло-зелені очі. — Трошки, — зізнається
У тебе гіпотетичний інтерес чи конкретний?
Шум бару залишився за спиною. Я неквапливо пішов вузьким, трохи вигнутим технологічним коридором, що імітував міську вулицю, коли позаду почув те, чого й хотів, — легкі кроки. Я не став смикатися чи хапатися за паралізатор
Хто винен?
У всьому винен Жорик))))❤️❤️❤️ Вилітаю з автівки й біжу до «бомжа». Тягну за шкірку, підіймаю за плечі, лаюся та несподівано давлюся власними словами – на мене крізь густе золотаве волосся
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше