Доброго дня

Фух всім привіт вперше за довгий час я зайшла на сайт. Довгий час в мене не було сил писати ні однієї строчки. так буває.
Десь місяц тому прочитала в Інстаграмі. у одного блогера, як же важко писати, коли не має активності. Коли ти не отримуєш думки та навіть не бічиш, що твої читачі навідали тебе. і тобі сама перша думка котра з’явилась в мене " та ну й і що подумаєш. працюй далі і все вийде. колись то хтось начне писати коментарі, та розмовляти з тобою. просто на це потрібен час. "

І на наступний день я виклала сво. нову главу. Досить велику. писала її досить довго. три рази переписувала. і чогось чекала. чого чекала? сама не знаю. Але чекала. та коли не нічого не з’явилось почала сумувати. Так я людина настрію.

І саме за цих десять днів я зрозумула цього блогера. я зрозуміла як їй було тяжко писати. вона як і я писала в бездну.
НІ я не прошу нічого й навіть не залуюсь. хоча можливо так здалось. але тут саме зараз я виклала свої думки. тому дякую якщо ви їх прочитали

З Любов’ю Ваша Незнайомка