Писати добре, а добре писати ще краще

Письменники діляться на дві великі категорії (завжди є підкатегорії), ті хто зробив це своєю професією і хто вихлюпує свою творчу енергію в волонтерському порядку. Я відношуся до другої категорії, ще занадто не облаштований літературний ринок нашої країни, що-б піддавати свою повсякденність фінансовому ризику.

Книг, про те як писати книги, написано багато. Напевно, якщо їх скласти, ними можна викласти Еверест або Памір. Звичайно ж не Еверест, але з десяток книг присвячених цій тематиці я прочитав. Хтось сказав, і я приєднуюся, що найкраща книга та, в якій знаходиш відповіді на свої питання. У деяких з цих книг, я знайшов відповіді на свої питання, коли мене потягнуло на самовираження в літературі. До того моменту, у мене були спроби укласти свої думки в літературний слог, але як поганому танцюристу, все щось заважало довести справу до кінця. Так і бросав на абзаці, або навіт і двох реченнях. Я задавав собі питання «Як?». Ці відповіді, були для мене, швидше прикладного характеру, свого роду Лайфхак. Я поділюся самими слушними і перевіреними на своєму досвіді.

1. Багато читати, ну це як двічі два чотири, що б ваш текст не виглядаю як «Що він мав на увазі?». У реченні повинно бути стільки слів, щоб у читача не паморочілося як на американских гірках, хоча бувають токсикоманії, что потребують Великої дози лінгвістічніх почуттів. Питання в тому, що читати? Я читаю все від літературних творів і до спеціалізованих статей на різні теми: наукові, історичні, культурні і т.д. Повірте, це не завадить. Головне, що б тексти були якісними і цікавими за змістом. Для цього у мене є список тематичних сайтів, від куди я і черпаю свій різнобічний розвиток.

2. Записний блокнот. Напевно один з кращих слушних порад, який реально допомагає в творчому процесі. В принципі блокнот можна замінити гаджетом, тут справа особистої зручності і звички. З пам'яттю у мене, проблем немає, я можу відновити свої минулі думки, але на це витрачається час і напружується мозок). Що в нього записувати? Все, що приходить на ваш письменницький розум. Від назви для вашого майбутнього шедевра і до діалогів, сюжетний ліній, імен дійових осіб і взагалі будь-яких осяянь, а саме зазвичай це і відбувається - раптово, які допоможуть вам не стояти на місці і збільшувати кількість символів з пробілами, вашої вавилонської вежі.

Так само у мене є окремий записник для «слів». У першому пункті я згадав про спеціалізовану літературу, так ось, в ній часто стикаєшся зі специфічними словами і поняттями, які допоможуть збагатити ваш словниковий запас і дуже виручити, наприклад якщо ви захочете написати про фанатичного фізика, що мріє зробити всесвітнє відкриття, а як це показати у творі без використання професійних слів і термінів? Без них читач, вам може не повірити! І ще пам'ятайте, в світі щороку з'являються нові слова, їх знання допомагає тримати себе в тонусі. Дуже цікавий і Оксфордський словник, з щорічний оголошенням номінації «слова року». До речі, а ви знаєте слово 2017 року по його версії?

3. Від початку і до кінця, саме так звучить одна слушна порада. Ідей майбутніх оповідань і романів може приходити безліч, деякі стрімголов влітають і так само вилітають. Я оформляю в текст, тільки ту історію, що в думках отримала свій початок і знайшла своє закінчення. Якщо ж у вас в голові тиняэться неоформлений сюжет, який ви довгий час не знаєте куди приткнути, чи то в початок чи то в кінець, так знайте, він вас просто мурижить, можна сказати просто знущається. Кидайте цю темну конячку і займайтеся тієї або тим, що відповіли вам Да! стоячи біля вівтаря)

4. Швидше порада, ніж лайфхак. На тернистому письменницькому шляху, коли ви, нарешті, наважуєтеся поділитися зі світом своєю письменицькою працею, завжди з'являються графомани, які турбують вас своєю увагою. У мене склалося чітка підозра, що Комметаріі «але якби без помилок...», вони пишуть не заради того, що б поділитися враженням від вашого твору, дати слушну пораду, а засоромлено ткнути носом в пропущену кому, невірний стилістичний або словесний обіг. Хто казав, що тексти повинні бути ідеальними? Маю великі сумніви, що хоч скільки значущі для прогресивного людства книги, від першої і до останньої літери писалися в бездоганному складі і з ідеальною орфографією. Що робити в такому випадку? Просто ввічливо подякуйте за «пильне око і колючий язик» і подумки пошліть читати інші ваші твори, щоб було чим далі зайнятися. Хоча зізнаюся, писати грамотно це величина до якої потрібно прагнути, але разом з тим, це в ніякому разі не повинно бути перешкодою на вашому шляху, впливаи на позитивний настрій та розвивати комплекси з цього приводу. І до того ж, якщо з видавничого олімпу вам посміхнуться і протягнуть руку за вашим рукописом, знайте! їх професійні редактора приведуть ваш шедевр в стан, коли комар носа не підточить. Це нормальна світова практика.