Додано
12.04.18 19:28:24
Чи вірите ви в творчі пророцтва ?
Останнім часом все більше і більше впевнююсь, що деякі сюжети з моєї писанини впливають або прям таки повторюються в житті. Іноді це лякає. Бо в мене звжди когось вбивають або хтось вмирає.
Не знаю - чи то я с обі так в голову втокмачила, чи може я відьмисько якесь.
А чи ставалось так, що якісь моменти з ваших творів збуваються ?
Розкажіть
Лавра Ольгів
43
відслідковують
Інші блоги
Герцог укладає договір з представником цивілізації Нойя, який повинен допомогти йому повернутися до свого світу і зійти на престол. Світло грало металевими відблисками на броні майже трьохметрового монстра який,
Привіт ? Нова глава історії вже чекає на вас. Як гадаєте, що буде далі? Читайте й діліться своїми думками!
Друзі якщо вам подобаються мої твори,будть ласка дайте зворотній зв'язок Напишіть який жанр ви хотіли б бачити.
Доброго вечора! У нас сьогодні такий гарний сніг кружляв. І хоч я не люблю зиму, але сніг все ж красивий. До цієї чарівної зимової погоди в мене вийшла зимова пісня. А ви любите зиму? Чи більше по літу, як я? До речі, останній
Сьогодні п'ятниця, а що це означає?) Купа сюрпризів) Один приємніше іншого!) Його шаленство - Коли твій наречений звалить з країни обговоримо, як саме я розв'яжу твоє питання.
Зведений брат криво посміхається і наближається
10 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВірю, ще й як... Бо воно так і буває. Щойно напишу і ось... чи може, то я просто дивлюся на світ з розплющеними очима...
ну вашу поведінку можу пояснити тим, що всі думки - матеріальні (погоджуєтеся?)
навчіться залишати думки(негативні) тільки на папері і вони перестануть перетворюватися у ваші завтрашні дні)
щодо мене, то була історія ще у школі:зірвалася вночі з ліжка, бо в голову прийшов вірш, виклала його на папір і закинула. Через пів року мій вірш ожив і зі мною сталося 95% описаного (не шкодую, бо то був романтичний вірш про перше побачення))
І в мене було. Аж роман писати закинула. В далекому 2010 я наівна надумала написати російською роман про мольфара. По мірі написання викладала частинами на фомумі видавництва Ексмо. Все йшло непогано, зубастим критикам більш менш все подобалося, аж раптом - звістка про смерть Нечая... У мене твір починався з похорону мольфара. І наче й не був Нечай прототипом мого діда, який помер власною смертю, проте якось не по собі стало. До того ж ніж не останню роль в сюжеті відігравав. А ще й на додачу з іменем мольфара ціла коломийка вийшла. Одним словом, закинула я ту справу. А оце перечитала і закортіло написати все це, вже украінською. І хочеться і колеться. Отаке.
Настя Терен , о, дуже дякую)
Роман "Інвазія" я написав ще далекого 2004 року. Тоді ж подавав його на "Коронацію" під назвою "Подарунок для сина". Я навіть уявити собі не міг, що те, про що я там напишу (у першій частині), відбудеться рівно за десять років, але значно масштабніше і страшніше. І тепер я думаю, що якби не відбулося насправді те, що написано у другій частині роману.
даааааа... В мене теж таке бувало! Іноді ТАКИЙ сюжет в голову приходить, але якось уже й стрьомно оте писати
Написала другорядного героя, який то в ногу собі вистрелить, то пальця зламає на рівному місці, то серед літа застуду вхопить. І щойно він оформився в тексті: розбила старий смартфон, купила новий, його теж розбила (ну ок, у першому випадку формально було винне кошеня, але я могла впіймати -- і не впіймала). Мінус дві-три чашки, мінус горщик із квіткою.
Потім усвідомила, що взагалі-то збираюсь же знищити того героя в таборі для військовополонених. Упс...
Схоже, треба робити йому хеппіенд.
Heidenfeuer, Табір для військовополоненних?
Що то ви там таке пишете ?))
Піду почитаю)))
А в моїх опусах в жодному нема жодної смерті.
Навіть Україно-Російська війна 2020 року закінчується блискавичною поразкою Росії без жодних втрат з обох боків. ("Золотий вік людства (сценарій Апокаліпсису)"
І напади "Полтавської Республіки" і харківських бандюків на Макса (одного з Великої Четвірки) теж обходяться без жодної жертви, хоч там використовувались і дрони і зенітки і бронетехніка і протитанкові ракети і міни...
Анатоль, Мені Антихрист нічого не казав, а якби й казав, то я надто вперта і норовлива, щоб слухатись повчань.
Ні. Можна щось спрогнозувати, наприклад мої викладачі в унівесритеті прогнозували анексію Криму ще в 2009, я до цього дійшов тільки в 2012. Можна свідомо вставити свій прогноз в текст і пояснити чому йому корисно збутись чи що зробити, щоб він не збувся. Можна щось банально вгадати. Але вважати, що якась пилинка, типу мене, впливає на світобудову, це занадто самовпевнено.
Олександр Ластовецький, Цікавий світогляд)
В цьому щось є))
не дарма ж кажуть, що першим було слово.
Та й думка теж має властивість матеріалізуватися. То ж обережніше з ними треба. Недарма в східних філософіях велике значення має ментальна гігієна.
Щодо себе, то дав собі слово якомога менше писати про погане - його і так багато навкруг. Або ж пишу про те, що вже відбулося і що змінити не можна.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати