Вийшли два нові розділи))

Третій та четвертий розділи вже опубліковані, приємного читання)). А також візуальчики:

 

3

Справа метрів за триста вів підйом на гору. А за нею було ще декілька, однак дещо нижчих.

— Підозрюю, саме на цій горі знаходиться бабусина псадщина, - подумала дівчина, - але зараз не до цього. Як би зрозуміти куди йти?

Навпроти гори була протоптана широченька дорога, що вела далі, між будинків та крамничок, що були тут наставлені, напевно ж, у центр села. У одній із таких крамничок крізь вікно Ліра побачила жінку, років сорока п'яти, з недбало зібралим каштановим волоссям та в світлій спідниці. Вона подумала, що ця жінка насправді дуже гарна і тендітна, а зміни їй образ і зачіску - запросто зможе позмагатися у красі з самою королевою. Однак та була лише селянкою. Доля часом несправедлива.

— Перепрошую, - Ліроліна стала на порозі цієї крамнички.

Щойно дівчина зайшла її зустрів запах коров'ячого молока, а розгледівшись побачила полички з твердим та кисломолочним сиром, маслом, вершками та молоком. Всередині будівля здавалася ще меншою аніж ззовні, проте не викликала відчуття клаустрофобії, а радше домашнього затишку.

— Перепрошую, - повторила вона, - я тут в перше, чи не могли б ви, підказати мені, будь ласка, чи є тут щось по типу мотелю чи...

4

Нарешті, Ліра побачила широку стежку, що вела до якогось будиночку майже на самй вершині гори.

— Невже... нарешті..? - запихаючись спитала вона, спершись на дерево, щоб відновити дихання.

Тепер, роблячи останні кроки Ліроліна почала напружувати пам'ять. Вона знала, що була тут. Принаймні, так їй казали батьки. Проте... тоді їй було чотири-п'ять, тож не дивно, що як не намагалася впродовж останніх днів, цього місця вона так і не згадала. Що ж, лишалося лише сподіватися, що побачивши будинок, вона згадає його. 

Та підійшовши до крамниці зрозуміла, що не може пригадати зовсім нічого.

— Ех...

Тож Лірі не лишалося нічого іншого, крім як обдивитися цю будівлю наче вперше.

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
❤️ Чому мене так тягне до незнайомця?
Господи, що зі мною? Мені стало ще спекотніше. У грудях ніби блискавка пробігла, аж до болю. Руки затремтіли. - Радий познайомитися. - ледь усміхнувся він і простягнув мені руку. Я поклала пальці в його теплу,
Лпм 4 - погнали?))
Ну що, мої хороші, усі книги розподілено — ЛПМ офіційно переходить у фазу читання ❤️ Маємо 28 книг і 56 читацьких призначень. Під час розподілу я максимально враховувала ваші побажання: жанри, які хочеться або не хочеться
Pov: ти випадково знайшов телефон книжкового героя
А що, якби ми могли зазирнути в галерею телефонів наших книжкових героїв? Нещодавно натрапила на цікавий тренд у TikTok — POV: ти знайшов мою галерею. І подумала: а чому б не перенести його у світ наших книг? Так з'явилися
Коли життя змушує змінити пуанти на нові можливост
Пацюк Червоній Схованка лютого звіра Враження від перших 25 сторінок Ну що, продовжуємо нашу рубрику «ТипуРецензії»! Сьогодні ділюся першими враженнями від книги «Схованка Лютого Звіра». Одразу попереджаю:
Вень Чжулун Щоденник Служниці завершено
Вітаю авторку з завершенням книги! Книга про життя.Про нинішню війну та про війни початку 19 століття,коли Франція відбивалася від об'єднаної Європи протягом 26 років. Героїня сучасна перекадачка Оля,її чоловік,психоог
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше