Останні години знижки! 4 книги!

Привіт, мої любі Спокусники!

Сьогодні діють знижки на дуже різні книги від бунтівної молоді до зрілих пар. Обирайте свою історію для затишного вечора)

 

Саме той 20%

— Як, що до насолоди?

  — Не зрозуміла?! — її пухкі губки здивовано відкрились.

  — Я не про те… Я маю на увазі, це не пропозиція… — Він зам’явся, але потім рішуче додав: — Хоча я тільки за.

  — Все, все, все досить це обговорювати. — Зашарілась вона, але те, що він сказав її порадувало. Він хотів її. І це тішило її жіноче самолюбство.

  — Ти не дослухала запитання. Я про те, як довго ти можеш без насолоди?

  — Максе, я це не обговорюю.

  — Мелісо, я сумніваюсь, що ти ханжа.

  — Ні, я не така. Але це особисте.

  — Вибач.

  — Не вибачайся. Можливо це, я занадто скута.

  — Хочеш ми це будемо виправляти?! Прямо зараз. — Він схопив її за руку і завів у перший закапелок будинків.

  Вона не встигла оговтатись, як він притиснув її до холодної, цегляної стіни…

✨«НАХАБА В МОЄМУ БУДИНКУ» 20%

Я схопив її за талію і вона опинилася біля мене. 

   — Домінік! Що ти коїш?! На нас дивляться! — вона смикнулась, щоб встати, але я не дав їй цього зробити.

   — Ну і нехай. — Я відчував її тендітне тіло біля себе, вдихав аромат її шкіри і мене починало заносити, як завжди. — Можливо ми молода сімейна пара, яка шукає матрац для «медового місяця».

   — От вже фантазію маєш. — Скарлетт повернулась обличчям у мій бік і наші носи торкнулися одне одного. За мить від того щоб я збожеволів і зробив, те, що зробив. Торкнувшись вуст Скарлет своїми, я заглушив її протест. 

✨«Сестра мого ворога» 20%

Наші пальці торкнулися. Спершу випадково. Потім — більше. Я не відвів руки. Вона теж ні. І ми лишили їх так, з’єднані в мовчанні. Ні обіймів… ні пристрасті… ні жодного слова. Просто… присутність.

   Ніжна. Безмовна.

   Я судомно ковтнув.

   Її пальці були прохолодні, лід розтанув і капав на мої джинси, але я навіть не ворухнувся. Бо ця мить… вона була такою ж гучною, як і всі наші сварки.

   — Лялечко… — прошепотів я, — чому ти завжди поруч, навіть коли я не заслуговую?

   Вона мовчала, в потім подивилась на мене — очі блищали від емоцій, від чогось недосказаного.

   — Те ж саме можу спитати і тебе… чому ти завжди поруч? — Слова тихо злетіли з її губ, які я хотів до болю поцілувати. — Ти просто... є. Я… просто є… А ще… я не знаю, хто ми, коли ми не сваримось. Але, я б так хотіла взнати.

   Я притягнув її руку до губ. Поцілував пальці, мовчки. Вона не відсахнулась. Навпаки — наблизилась трохи. Я чув, як її серце калатає — чи то уявляв.

✨«Поцілунок під дощем» 20%

Джой.

   Поки я розвернувся, вона вибігла на веранду з чимось у руках і замахнулась цим самим чимось на мене. Я перехопив те, що вона тримала, і доки вона кричала із замружиними очима, я промовив:

   — Це я. Бунтарко, це я! Лео. — Мій голос перебивав дощ, під яким ми обоє стояли. Вона не чула мене крізь стіну зливи, а головне через власні крики, тож я вирішив дати їй зрозуміти наочно, хто перед нею стоїть. Вхопивши її обличчя в свої долоні, я натиснув на її губи своїми. І в них знову промовив: — Бунтарко, це я. 

Банери активні. Клацайте та переходьте куди вам забажається❤️

Те, що не для всіх - для сміливих 18+

І Моя СТОРІНКА БУКНЕТ

✨Ще один телеграм (тріо авторок) 

З міцними обіймами, ваша авторка ❤️

4 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Марія Залевська
19.11.2026, 21:40:50

Неймовірні романи!

avatar
Marina Marina
19.11.2026, 21:40:44

Чудові книжки, море задоволення ❤️

avatar
Крісті Ко
19.11.2026, 21:36:49

❤️❤️❤️

avatar
Лія Лісова
19.11.2026, 21:35:59

❤️❤️❤️

Інші блоги
Пощастить в коханні?
Що дивує читачів книги "Заповіт везунчиків" https://booknet.ua/reader/zapovt-vezunchikv-b447926?c=4923086&p=1 - як Ярослава наважилась запросити на борт іншопланетянина, якого перший раз у житті бачила, та ще й для того, щоб допомогти Ельтіару
Нова глава "Живий метал. Прокляття крил"
Вітаю! Нова глава темного фентезі "Живий метал. Прокляття крил" вже на сайті. Приємного читання! Дякую, що читаєте! ***************************** Мати підтягнула до себе стурбовано доньку. – Ой, демон! – Шо, бля?
Фінальна крапка "Ти не в моєму фокусі" + візуали
Книга «Ти не в моєму фокусі» вже чекає на вас у повному обсязі Друзі, настав цей трохи щемкий момент: я поставила фінальну крапку в історії «Ти не в моєму фокусі»! Якщо коротко, це історія про те, як життя
Ярослава. Дотягнутися до мрії.
У першій главі книги "Заповіт Везунчиків" https://booknet.ua/reader/zapovt-vezunchikv-b447926?c=4923086&p=1 Ярослава з підвалу потрапляє до суперсучасного космічного корабля. І одразу ж починає діяти. Призначає себе командиром зорельоту,
Коли минуле відпускає не одразу...
Привіт читачам Заборонений Кадр! Сьогодні в новій главі: Іноді для того, щоб зробити крок уперед, потрібно наважитися відпустити те, за що тримався цілий рік. Анастасія досі живе спогадами про Віктора. Але, здається,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше