Кохати по -українські.
Кожна хороша подорож одного дня добігає кінця, залишаючи по собі неймовірний післясмак, сонячні спогади й відчуття, що світ навколо став трохи теплішим.
Сьогодні я запрошую вас на фінальний акорд пригод моєї столичної Бджілки Майї!
Той, хто хоч раз був на справжньому закарпатському весіллі, знає: це не просто застілля. Це стихія, яка зносить усі міські умовності й правила.
У заключній частині «Босоніж до щастя» на вас чекають:
*Старовинна вишита сукня зі скрині бабусі Олени, перед якою тьмяніє будь-який столичний кутюр.
*Чергова курйозна халепа на високих церковних сходах, де рятівником знову виявляється незворушний Гнат.
* І шалена закарпатська полька, заради якої можна сміливо кинути незручні підбори під стіл і закружляти босоніж у єдиному ритмі з коханою людиною!
А ще ви дізнаєтеся, хто насправді отримав почесне звання «головного весільного купидона Карпат» у тихих роздумах бабусі Олени.
Фінальна частина вже опублікована.
Дякую кожному, хто сміявся, хвилювався й «молився» разом із Майєю на цій дорозі!
З повагою до кожного. Ваша Марта Терен.
0 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВидалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати