Гаряча знижка ❗

Сьогодні після роботи ми їдемо вечеряти в ресторан”

Вкотре перечитую повідомлення від Артура і кусаю губи. Я відповіла йому, що вдома мене чекає чоловік, але як і очікувалось, мій бос навіть не хоче слухати, адже тепер я йому належу у будь-який час.

- Швидко розповідай, куди це ти вчора їздила з нашим молодим босом в обідню перерву, - вимагає від мене Лариса, як тільки всі повиходили на обід.

Вона підсувається зі своїм стільцем до мене і заглядає в обличчя. Очі її горять від цікавості.

- Нічого розказувати. Мені треба було додому, ось він мене підвіз. Йому було подорозі, - вигадую на ходу.

Знаю, що довго не зможу тримати оборону, Лариса не заспокоїться, поки не випитає все. 

- Так не піде, Марі, - хмуриться, трясе головою. - Я знаю, що між вами щось відбувається. Ви досить близько знайомі і в протилежному ти мене не переконаєш. Краще відповідай, хто він тобі, чи мені запитати у самого боса? Думаю, він буде більш говіркий.

- Невже ти наважишся його розпитувати? - дивуюсь, хоч знаю, що ця дівчина на всяке здатна.

- Не напряму звичайно, - знизує плечима і замотує на палець червоний кінчик волосся. - Але можна це зробити акуратно. Я підберу як це зробити.

- Годі не фантазуй, - з поразкою зітхаю. - Колись ми жили в одному домі і трохи знали одне одного, та потім він з мамою переїхав і ми вже десять років не бачились.

Лариса округлює очі і переможно посміхається.

- Між вами щось було?

- Ні, звичайно ні, - поспішаю заперечити. - Просто перетинались біля будинку. Привіт-бувай і все.

- Нехай буде так, - киває з таким виразом обличчя, наче вона робить мені послугу. - Але те, як він на тебе дивиться...

- Як? - перебиваю її і нервово клацаю по клавіатурі, намагаюсь закрити усі вікна. 

- Наче хоче з'їсти, - шепоче подруга, нахилившись.  

Я червонію, тому відвертаюсь, щоб вона не бачила.

- Я заміжня, ти забула? Я кохаю свого чоловіка, - мій голос звучить так, наче я сама себе в цьому переконую.

- Твій Юра не заслуговує тебе, - зневажливо говорить дівчина. - Він тягне тебе на дно. Через нього ти вічно у боргах. Коли ти купувала собі красиву сукню, чи будь-яку жіночу цяцьку?

- Це не твоє діло, - нервуюсь, бо знаю, що вона має рацію.

- Як хочеш, - змахує рукою і відштовхується від мого столу, від'їжджає на стільцю на своє місце. - Ходімо, Марі, перекусимо. Нам потрібно багато сил, наш бос задумав багато змін.

Ми закриваємо незручну для мене тему і йдемо у їдальню, де вже повно народу. 

Взявши таці з їжею, ми займаємо пустий столик, котрий тільки що звільнився, а через декілька хвилин до нас приєднується Юля. Вона як завжди має красивий вигляд, одягнена у лляну блакитну сукню, світле волосся акуратно заколоте, а на вродливому обличчі у міру косметики. Вона сьогодні у дуже хорошому настрої і без кінця посміхається. 

- Чому ти така задоволена, наче у тебе був секс? - не соромлячись запитує Лариса.

Дівчата між собою нічого не приховують і розповідають усі особисті пригоди. Вони обидві вільні і не мають відносин. Лариса ще замолода і не думає навіть про одруження, а ось Юля, котрій цього року стукнула тридцятка, якраз в активному пошуку. І кожен чоловік, що трапляється їй на очі, автоматично записується в нареченого.

- Не було, але думаю скоро буде, - Юля самовпевнено піднімає підборіддя. - І ви вмрете від заздрощів, коли дізнаєтесь, хто він.

- І хто? - азартно допитується Лариса, блискаючи очима. 

Я сиджу спокійно. Мене їхнє особисте життя не дуже цікавить. Головне у своєму розібратись. 

- Наш красунчик шеф, - чую відповідь і від подиву ледь не давлюсь картоплею.

Закашлююсь і запиваю соком, дівчата стукають мене по спині. Бачу по виразу обличчя Юлі, що вона не задоволена, що я перебила їй таку розповідь. Це ж її тріумф.

- Коли ти встигла? - шоковано відкриває рота Лариса і коситься на мене, вивчає мою реакцію. - Він лише позавчора до нас прийшов.

Невже вона думає, що я буду ревнувати? Я лише радітиму, якщо Артур перемкнеться на когось іншого і дасть мені спокій.

- Я носила йому бухгалтерські звіти і ми довго сиділи у його кабінеті лише удвох, - Юля знову широко посміхається. - Ми гарно провели час, спілкувались. Він пригощав мене кавою. А потім похвалив за роботу і сказав, що я дуже красива жінка.

- Це нічого не означає, - фиркає моя подруга і відхиляється, спирається на спинку крісла. - У вас був звичайний робочий процес.

- Це ти так думаєш, - супиться оповідачка. - Ти не бачила, як він дивився на мене. Він ледь не роздягнув мене поглядом, - понижує голос і поправляє сукню на зоні декольте. - Я йому стільки сигналів послала, що не проти його уваги. Ось побачите, не пройде і декількох днів і він знову мене запросить. Можливо не лише в кабінет.

 

https://booknet.ua/book/bud-moyu-mar-b418989

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
☘️ Писати фентезі – легше, ніж реалізм? ☘️
Привітик усім! ✨ Колись говорила з чудовою авторкою фентезі і вона зізналася, що їй набагато легше вигадати світ і побудувати його з нуля, ніж розбиратися з нюансах та деталях вже інсуючого))) Ці слова вкарбувалися
⚜️знижка -25% !⚜️+новий розділ✨
Новий розділ уже чекає на вас.Події після дзвінка Еріки набирають обертів,і на сцену виходить Давид.Він іде на крок, якого від нього ніхто не чекав, але чи вистачить цього, щоб склеїти те,що розбилося? ... А для тих, хто
Очікування vs реальність))
Чому ніхто не попередив мене, що генерувати візуали — це окремий вид випробування? )) Якщо хтось думає, що це так легко: написав опис, натиснув кнопку й отримав ідеальну картинку, то я вас трохи розчарую. ♡ Здавалося
Знижка на дилогію.
Привіт, мої хороші. Сьогодні діє знижка на дуже пристрасну історію кохання, яка має назву "Моя дика пантера". Ця книга входить до циклу "Підкорені
Гаряча знижка ❗
Сьогодні після роботи ми їдемо вечеряти в ресторан” Вкотре перечитую повідомлення від Артура і кусаю губи. Я відповіла йому, що вдома мене чекає чоловік, але як і очікувалось, мій бос навіть не хоче слухати, адже тепер
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше