Відгук на книгу Заповіт Везунчиків
Коли все висить на волосині, вибір, який підкидає доля, — це вже не зовсім вибір, а радше випадкове втручання. Акт везіння! Саме так Ярослава з XXI століття потрапляє на космічний корабель, де немає нікого, крім саркастичного ШІ, якому заборонено розкривати надто багато таємниць. Наприклад, що це взагалі за корабель? Чому він може не лише подорожувати космосом, а й стрибати між часовими лініями та навіть переноситися в паралельні всесвіти? А головне — чому в кожній новій точці маршруту на його борту випадково з'являється черговий член екіпажу?
Щоправда, є ще одна дивина. Вночі, під час сну, ШІ якимось чином впливає на тих, кому пощастило потрапити на корабель, і поступово стирає межі їхньої індивідуальності. Принаймні я інакше не можу пояснити, чому персонажі починають звучати настільки універсально й ідеально. А за першу матрицю цієї особистості ШІ, схоже, бере саме Ярославу. Судячи з кількості сучасного сленгу, українських мемів та її способу сприймати все, що відбувається навколо. Хочеться вірити, що саме такий задум і був у автора.
Коли на кораблі вже збирається кілька везунчиків, стається чергове диво: їх випадково (ну звісно, знову пощастило!) закидає в іншу частину галактики. І там вони нарешті дізнаються, хто створив цей корабель і навіщо. Виявляється, його призначення — досліджувати та підтверджувати ефект везіння. Хоча раніше наш загадковий ШІ щось розповідав про дослідження Всесвіту... Ну що ж, зробимо вигляд, що повірили. ;)
Адже героям усе одно щаститиме, навіть якщо вони просто стоятимуть на місці. А якщо раптом ні — завжди можна перенестися в паралельний світ!
До речі, ця історія нагадала мені газетну розповідь про чоловіка, який за своє життя кілька разів дивом уникав смерті: то випав із літака, то встиг вибратися з палаючого потяга, то ще якась халепа. І тут виникає цікаве запитання: а чи справді він такий везунчик? Бо якщо постійно потрапляєш у ситуації, де тобі загрожує смерть, то, можливо, це вже не зовсім везіння, а його дуже специфічна форма? Хмм...
З героями цієї книги приблизно так само. Їм неймовірно щастить, але чомусь це везіння раз у раз закидає їх у нові пригоди й небезпеки. І, здається, саме в цьому полягає головний парадокс історії: іноді найбільше щастить тим, кому постійно доводиться рятуватися.
Відгук на книгу "Заповіт Везунчиків" Олександри Шен
3 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиАга читала, теж знаходжу що їх везіння дивно працює))) А ще сподобалося обмеження до якого моменту героям точно не можна стриюати в часі і просторі.
Чудовий відгук ❤️
Гарний відгук❤️❤️❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати