Втечу з того самого “Мертвого світу” 

В рамках ЛПМ Елани Чунту прочитала книгу Ольги Инки “Повернення у Мертвий світ” це книга серії, яка складається з двох частин. 

1. Таємниця річки Арру (завершена) 

1. Повернення у Мертвий світ (в процесі) 

Книга розповідає історію дівчини Емми, яку до себе на виховання з лікарні взяло подружжя Лупе Жозе і Мадлен. 

Світ в якому живе дівчина має жорсткі закони, через порушення яких, людей “вилучають з життя” або відправляють на певний острів, прийнаймні так всі кажуть. 

А ще всі дорослі з жахом і пошепки згадують якийсь “Різдвяний заколот” й жахаються його повторення. 

Навіть в школі діти різних класів суспільства діляться за кольорами, тут варто б зацитувати класика “Це ж було вже!” 

Так ось весь цей “мальовничий світ умовного містечка в умовній Франції” дуже підозріло нагадує в цілому реальний устрій Німеччини 20-40х років, минулого сторіччя. 

Світ сповнений великою кільківстю персонажів та певних дивовижних подій в які потрапляє Емма. 

Підлітки, як завжди і в будь-якому світі переймаються своїми проблемами: Коханням, булінгом і порушенням, на їх думку безглуздих законів. 

Підлітки взагалі чудово вийшли. Тут і палке заборонене кохання Манон і Басті, і ніяковіння через певні непорозуміння Емми з поетом Рафаелем. 

Дорослі теж сповнені своїх проблем. 

Подружжя Лупе, здається вже давно змирилося з тим як змушені жити, а Ніколас вхопився за високу посаду, радше для можливості зберігати певну таємницю, ніж через кар’єрні сходи. 

І директор навчального закладу з його яйцями... 

Гарна пригодницька підліткова проза, яка зайде навіть дорослим! І цю книгу, замість заявлених двадцяти п’яти сторінок, проковтнула весь текст, що є в наявності на даний момент та чекаю продовження.