Олеся завмерла, а тоді виповзла зі своєї криївки. Нарешті я побачив її зелені джерела, що світилися незнайомим мені вогнем.

— Правда? — її голос звучав хрипко, а в очах бриніла надія. Ніби вона дуже хоче в це повірити, але боїться.

— Звичайно, правда, — торкнувся її губ своїми. — Ти лише моя.

— Правда... кохаєш? — голос Олесі перетворився на шепіт.

Я відкинув ковдру, обережно перевернув дівчину на спину й схилився зверху. Пестив її обличчя, гладив брови, щоки, шийку. А тоді поцілував. Скроню, чоло, носик, губи.

— Правда, — шепотів, переносячи поцілунки нижче. — Ось тут кохаю... І тут... І всю тебе разом із цією звабливою родинкою на животику. Ти знаєш, що це — моя улюблена твоя родимка?

Повернути руду - оновлення о 00.00!

Ілюстрації, спойлери, цікавинки, анонси нових книг можна переглянути у телеграм-каналі ❤️ Посилання під книгами. Не можу з телефона додати сюди:( Строго 18+!

Дякую за розкішні коментарі та за неймовірну підтримку моїх книг!

Обіймаю!

Ваша авторка)