За листопадовим марафоном від Елани Чунту

Автор: Ксенія Терещенко

Назва: Знайдена тобою https://booknet.ua/book/znaidena-toboyu-b460598

В центрі сюжету – стосунки Соломії, спеціалістки з фінансів, і її начальника Данила. Соломія влаштувалась у компанію, якою керував Данило, і невдовзі стала відчувати до нього абсолютно ірраціональне притяжіння. Вона це приховувала як за холодністю, так і за шпильками на його адресу, але на корпоративні (як це дуже часто буває ірл) емоції закипіли, бар'єри впали, і герої дозволили собі рейтинговий час разом *_*

Проте дуже швидко Соломія почала шкодувати через те, що зробила.

Книга в процесі, я прочитала всі опубліковані на сьогодні розділи.

Автор дотримується всіх канонів обраного жанру: головний герой владний і небезпечний, героїня старається уникати його, але обставини знову і знову змушують їх взаємодіяти.

Кожен розділ завершується тим самим гачком, який стимулює читача переходити до наступної частини.

Тобто до авторської майстерності у мене питань немає :) наступний текст прошу сприймати як мою суб'єктивну думку.

Данило як персонаж впродовж всього читання викликав у мене роздратування. Закохатися в такого можна хіба що за законами жанру дарк-роману. З підлеглими він поводиться так, що люди довго не витримують. Колега Соломії, Марта, називає відділ «пеклом».

«Страшно буває тільки тоді, коли Горський каже слово «цікаво»» - вже дуже багато говорить.

«Нормально» - і кращих слів не дочекаєшся» - це називається, живемо по принципу «премії нема, не обпаскудили, значить, винагородили».

Ну, така поведінка має властивість виглядати кінематографічно в книгах і серіалах типу «Доктора Хауса», в реальності її витримують тільки бідолахи, прикуті до роботи обставинами.

В особистому житті – абсолютно те саме. «Ми з Яною дуже схожі» - тут хоча б герой сам розуміє корінь всіх своїх проблем. Данило і Яна скандалять настільки епічно, що навіть на роботі всі в курсі і всі обговорюють. Причина – що Яна довго не може завагітніти. Тобто, багаті люди не розглядали варіант ЕКЗ або сурогатного материнства. Не кажучи про те, щоб усиновити дитину-сироту.

(Ні, дорогенькі, ну куди вам дитину, вам хом'ячка довірити небезпечно!).

Дивно, звісно, що Соломія відчуває до такої людини фізичне бажання. (Але я пам'ятаю, закони жанру). Хоча мабуть, якби я такого зустріла, тіло точно мене зрадило б – але в плані взяти в руки лопату і збити корону з голови))))

Загалом – книгу дочитати хочеться. Сюжетні повороти увагу тримають. Питання «що буде далі» - не залишає протягом всього читання.

(а те що Данило мені не сподобався – виключно справа мого смаку :) ).