Всім привіт, мої любі!

Роман "Діти Яворського", — оновлено!

✨✨✨

Я вже наче заспокоїлася, але сьогоднішня зустріч... Його погляд, його низький голос, ця нахабна, але така знайома ледь помітна посмішка... Вони випалюють мій мозок та душу зсередини. Як він посмів дивитися на мене так, ніби нічого не сталося? Ніби не він шість років тому розтоптав усі мої наївні почуття, кинувши в обличчя холодні слова про те, що я для нього — порожнє місце? Я так довго збирала себе по шматочках, будувала власне життя, виховувала дітей, створювала цю студію з нуля, доводячи собі й усьому світу, що я чогось варта. Що я не вітряна гулянка з двома дітьми на руках. Я навчилася бути сильною. Я навчилася бути самостійною.

І от він з’явився. Знову дивиться своїми пронизливими очима, чіпляючи за живе. Навіщо він приїхав? Хай би сидів собі там, де був досі.

Покидаю свої думки і кліпаю, коли раптом чую розмову дівчат.

— Ліно, чула? Кажуть, сам Лев Яворський повернувся у місто?.. — питає Настя в іншої флористки.

— Ага, чула, — відмахується Ліна. — Кажуть, він налагодив бізнес за кордоном і тепер вирішив повернутися додому.

Моє серце стискається, але я вдаю, що працюю, уважно прислухаючись до розмови.

— Кажуть, сам повернувся, — повідомляє Настя. — Цікаво, чому? Він же такий презентабельний мужчина.

— Авжеж, — замріяно кидає Ліна. — Ти його бачила? За ним пів міста сохне.

— Навіть дивно, чому у них з Лікою не склалося?.. — зітхає Настя. — Вона ж так підходила йому.

— Так Ліка Ворон заміж вийшла рік тому...

Книга тут...

❤️❤️❤️