Вітаю, любі букнетівці! ❤️

Оновлення ЗНАЙДИ  уже у ваших книжечках:

Він обережно бере мене на руки — підіймає з ліжка й садить в інвалідне крісло. А я навіть заперечити не можу. Чомусь його дотики, мов солодка патока, розтікаються організмом.

— Обережно. Тримайся за поручні. — Звідки він знає, що ліву руку я відчуваю гірше, ніж праву, не знаю, та підтримує саме її.

Мовчу. Хоч і вдячна за його уважність.

— Світ обертом не йде? — запитує.

Під його уважним поглядом ніяковію. Відчуваю, як теплішають щоки, та все одно киваю. А слідом і ледь помітно хитаю головою, бо розумію, що відповіла не те.

— Гаразд. Поїхали...

Ніжний розділ тут❣️

Обіймаю кожного і кожну! 

Мирного неба!❤️