Сьогодні о девʼятій ранку на другому томі відкрилася передплата. Пишу про це один раз, щоб далі не повертатися.

Спершу те, що не змінилося.

Перший том — усі двадцять сім глав, триста девʼяносто одна тисяча символів, закінчена історія з фіналом — лишається безкоштовним. Він був безкоштовним, є і буде. Якщо ви не читали його, вам нічого не треба платити, щоб прочитати цілий роман від початку до кінця.

Другий том на сьогодні має двадцять глав. Дванадцять із них безкоштовні, це сто пʼятдесят чотири тисячі символів. Вісім за передплатою.

Тепер те, що змінилося, і чому це виглядає гірше, ніж є.

Учора частина глав, які ви вже читали, була відкрита. Сьогодні вони за стіною. Я розумію, як це виглядає зсередини: ви читали собі книжку, а посеред неї поставили турнікет. Це справді неприємно, і я не вдаватиму, ніби ні.

Що ви отримуєте натомість, якщо платите.

Книжка розписана до кінця. Не «пишу й подивимося», а тридцять шість глав, у яких уже стоять дати виходу: раз на два дні, о восьмій ранку, остання — десятого січня. Я не прошу вірити мені на слово: зайдіть у зміст і подивіться дати.

Тепер про те, чого ви не питали, але напишете в коментарях.

Писати главу раз на два дні — це робота. Вона конкурує не з вільним часом, а з іншою роботою, тією, що платить. Доки конкуренція вирішувалася на користь тієї, другої, книжки не було взагалі: я кинув писати на кілька років і повернувся тільки цього літа.

Передплата — це те, що дозволяє вирішувати конкуренцію на користь книжки. Не більше й не менше. Не «автор зажрався», не «набив ціну», а звичайна арифметика часу, у якої є рівно два результати: або глави виходять раз на два дні, або виходять, коли лишиться час. Другий варіант ви вже бачили в сотні покинутих книжок на цьому сайті.

Я не вважаю, що мені хтось винен. Ніхто нікому нічого не винен. Хочете читати безкоштовно — читайте перший том, він цілий. Хочете читати другий у міру виходу — є передплата. Обидва варіанти чесні, і я не ображуся на жоден.

Що буде з безкоштовною частиною далі.

Вона зростатиме. У міру того як виходитимуть нові глави, я відкриватиму попередні. Скільки саме й з якою швидкістю — скажу, коли побачу числа, а не зараз навмання. Але напрямок такий: безкоштовного ставатиме більше, а не менше.

І останнє.

Другий том почався двадцять першого вересня з однієї глави й нуля читачів. Зараз у ньому двадцять глав, шість тисяч прочитань і двісті тринадцять людей у бібліотеках. Окремо дякую тим кільком, хто коментує кожну главу з першого дня, — ви зробили для цієї книжки більше, ніж будь-яка реклама.

Наступна глава — першого листопада, о восьмій.

Можливо Все. Том 2