Глава 8 - Опублікована!

  Ми перестали підійматися вгору.

  Тепер просто їхали вперед.

  На ніс упало щось мокре, і я мимоволі подивилася на землю.

  Сніг.

  Хоча це й не дивно. Ми фактично в горах, а тут сніг — звичайне діло. Долоні ставали вологими, як і все тіло. Можливо, на це вплинув синій туман, що розстелився над дорогою. Небо, на диво, було чистим. Занадто чистим. Жодної зірки. Лише місяць.

— Сьогодні повний місяць, — тихо сказала я, помітивши цю дивину.

— А? І що з того? Пам’ятаю, хтось мені казав, що я забобонний, — у своїй манері відповів хлопець. — Виявляється, не тільки я.

— Та йди ти! Я не забобонна. Просто прожила шістнадцять років із матір’ю-відьмою.

  Якби сьогодні був звичайний день, коли я не ризикувала власним життям, то й не звернула б уваги на те, чи повний сьогодні місяць. Але зараз, коли я буквально не знаю, що станеться за хвилину, цей факт мене нервує й навіть трохи лякає.

— Ау-у! 

  Тваринний вереск, що пролунав десь за кілька кілометрів від нас, буквально вирвав мене з роздумів.

— Усе ще казатимеш, що я забобонна?

— Усе ще казатимеш, що я забобонний?

  Ми одночасно запитали одне одного.

— Здається мені, — почав Вільям, — хтось або щось дуже не хоче, щоб ми йшли далі.

— Пропонуєш плюнути на все й поїхати назад?

— Пропоную зупинитися на хвилинку й подумати: чи справді заради цього варто ризикувати?!

  Хлопець різко зупинив коня й подивився на мене, очікуючи, що я зроблю те саме.

— Поїхали вже, боягузе! Не з’їсть тебе страшний і злісний сірий вовк! — насмішкувато протягнула я.

— От доїдемо до самої хатини й подивимося, хто з нас боягуз! — тихо промовив принц, потроху наздоганяючи мене й Темряву.

  Дорога до хатинки виявилася дещо коротшою, ніж я очікувала, як і сама хатина.

— Господи, як давно сюди не ступала нога людини?!...

***

Продовження читайте вже на сторінці!

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Марія Бруа
30.10.2026, 17:03:12

❤️❤️❤️

✨✨✨

Інші блоги
Свіженький шматочок з новинки❗
— Ви мене не розігруєте? — Навіщо? - дивується. - Ти моя помічниця і я хочу, щоб ти почувалась впевнено і незалежно. Ти маєш знати, що коїться у тебе за спиною. Він крутився біля блондиночки хвилин десять, а як побачив,
❤️останні години знижки на кримінальний роман❤️
Привітики☺️✨️ Мої любі, знижка на книгу В обіймах Анубіса❤️ діє до опівночі✨️ Тож якщо хочете придбати книгу за вигідною ціною, краще зробити це зараз) P.S. для нових читачів у мене діє вигідна програма лояльності.
А хто це тут у нас? Ще одна несподівана зустріч...
А на Кіру чекає несподівана зустріч... Одразу подвійна порція! Чому Захар Бойчук так зацікавлено розглядає Кіру? Та чи вдасться Миру нарешті поговорити з дівчиною? І хто зненацька перехопив її в темному коридорі? Скоро
Ось і все. Крапка. Або ж... три крапки?
Важко повірити, але це сталося. Історія «Літнього дощу» офіційно завершена. Здається, тільки вчора Аліса обережно мазала подряпини на його руках, Сергій уперше випадково зізнався в почуттях, а ми всі разом були свідками,
Важенький видався місяць
Ну що ж, осінній сезон застуд таки дістався й до мене. Трохи прихворіла, трохи випала з життя, але ще дригаюся. І маю гарну новину: 13-й розділ "Дракайни" — "Ціна" — вже опубліковано! Залишу тут
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше