Додано
27.10.26 16:58:14
✨якщо колишня не розуміє слова «межа»…✨
❤️ Привіт, мої любі читачі! Сподіваюся, у вас гарний настрій і знаходиться час для улюблених історій. Хочу нагадати, що на вас уже чекають нові розділи книги! На героїв знову чекають емоції, непрості випробування й ситуації, у яких спокій — це справжня розкіш. Тож запрошую вас продовжити читання, адже попереду чимало цікавого! Сімейний обід, ароматний шашлик, домашні пироги й затишна атмосфера. Здавалося б, що може зіпсувати такий чудовий день? Правильно — колишня, яка чомусь вирішила, що спогади про минуле дають їй право претендувати на чуже теперішнє! Вона не просто згадує щасливі моменти з Валентином, а відверто фліртує з ним прямо за сімейним столом. А свекруха, схоже, тільки рада підігравати цій небезпечній грі. Та наша героїня не збирається мовчки ковтати образи. І коли випадкові дотики суперниці під столом переходять усі межі, Віра вирішує поставити нахабку на місце. Причому так, щоб почули всі! ☺️ Чи вистачить колишній нахабства продовжити свою гру після такого викриття? І чи зрозуміє свекруха, що її син давно зробив свій вибір? ☺️☕
Читати тут
І тут я помічаю дещо дивне. Валік раптом напружується. Його спина випрямилася, як натягнута струна, а вилка в руці на секунду завмерла. Він злегка смикає ногою під столом і ніяково переводить погляд на мене з виразом легкої розгубленості.
Вдаю, що випадково впускаю серветку зі своїх колін та опускаюсь під стіл, щоб її підняти. Бачу, як ступня його колишньої у тонкій капроновій панчосі повільно й безсоромно ковзає вгору по його джинсах, гладячи його гомілку. Хвиля гарячого, неприборканого гніву миттєво охоплює мене. Це вже не просто смішна гра у «колишню дружбу» чи тонкі натяки свекрухи — це прямий, зухвалий напад на мою територію. Моє серце калатає в грудях, як божевільне, а пальці настільки сильно стискають серветку, що забілили суглоби. Все всередині мене кипить від образи та обурення. Хочеться прямо зараз перевернути цей стіл разом із пирогами й виставити цю нахабу геть із будинку. Знову повільно сідаю на місце, кладу серветку на коліна та дивлюся їй просто в очі. Вона посміхається, відпиваючи сік із келиха, ніби нічого й не сталося.
— Віка, — голосно та виразно вимовляю, перебивши розмову Гната про ремонти, від чого за столом миттєво стає тихо. — Тобі, мабуть, дуже незручно сидіти?
Вона злегка поперхнувшись соком, примружує свої великі очі:
— Що? Чому ти так вирішила?
— Бо ти так активно соваєшся і витягуєш ноги під столом, що випадково зачепаєш мого чоловіка, — усміхаюся найотруйнішою з усіх своїх посмішок, зустрівшись із нею поглядом. — Може хочеш помінятися зі мною місцями?
15 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти❤️❤️❤️
Соломія Делейн, Дякую)).
✨️❣️✨️❣️
Ольха Елдер, ❤️❤️❤️
Зазвичай я такі блоги не коментую, але цього разу зроблю виняток. Сцена вдала, експозиція теж, а ситуація доволі делікатна і гріх не розкласти її на кілька ходів :).
Як чоловік, я Валіка розумію. Сидіти між дружиною та колишньою — це підступний тактично-дипломатичний саміт: кожен твій рух або слово можуть бути використані проти тебе, не так подивитися й потягнутися по сіль,... Результат... історики потім ще довго сперечатимуться, з чого саме почався конфлікт.
А дівчина молодець — межі позначила чітко. Я б лише трохи продовжив партію.
— Віко, тобі незручно сидіти? Ти вже кілька разів зачепила ногою мого чоловіка, тож я подумала, що місця під столом тобі бракує.
— Та випадково вийшло. Ти завжди так уважно стежиш за чужими ногами?
— Лише коли чужі ноги починають регулярно знаходити мого чоловіка. Тут, погодься, навіть особливої спостережливості не потрібно.
— Може, це він ноги невдало поставив? Стіл невеликий, усі сидимо близько.
— Цілком можливо. Тоді давай поміняємося місцями. Якщо справа в його ногах, через хвилину вони почнуть так само випадково знаходити вже мене.
Словесна баталія для мене трохи схожа на шахи. Віка пішла в атаку під столом, а далі кожна її спроба відіграти позицію — «випадково», «він сам ноги так поставив», «ти що, ревнуєш?» — лише відкриває дружині наступний хід.
Не треба ні скандалу, ні голос підвищувати. Перекрив одну клітинку, другу, третю — і чорний ферзь уже сидить у кутку, де може спокійно обдумати свою поведінку, згадати, на чиїй половині дошки він грає, і вирішити, чи варто ще раз тягнути ногу на чуже поле :)
А за столом тим часом усе культурно: вечеря не зірвана, келихи цілі, Валик отримав безкоштовний урок з техніки безпеки, а межі держав нарешті демарковані.
❤️❤️❤️
Еллі Мун, ❤️❤️❤️
❤️❤️❤️
Хельга Сонячна, Дякую).
Тут більше питань до Валіка, він теж міг поставити колишню на місце;)
Зоряна Лісова, ))
❤️❤️❤️
Лада Короп, Дякую)
❤️❤️❤️
Кетрін Сі, ❤️❤️❤️
❤️прекрасний атмосферний візуал)
Вень Чжулун, Дякую)
❤️❤️❤️
Ларія Ковальська, Дякую)
Молодець героїня) Не люблю жінок з синдромом жертви.
Аліса МОР, ❤️❤️❤️
Молодець! Все правильно!
Лана Нова, )))
Як на мене, то правильно зробила. Треба своє захищати❤️
Леді Рей, ❤️❤️❤️
колишня то одне, якби свекруха свої вподобання в жінках сину не нав'язувавала
Класна прода❤️
Олеся Тиха, Це точно))).
❤️❤️❤️
Анна Пономар, )))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати