Привіт, мої хороші.

Пропоную вам знижку на красиву історію кохання.

       Ввечері ми з братом разом поїхали в клуб, де нас чекали друзі. Випивка, тости, гулянка. Все було дуже весело і гучно, поки не прийшла Аліна. Ця дівчина реально вже дістала. Я їй сто разів пояснював, що переспати - не означає зустрічатись. Навіть якщо переспали кілька разів. Я не зустрічаюсь ні з ким. І не планую цього робити. Мене цілком влаштовує моє холостяцьке життя.  Мене взагалі все влаштовує, окрім того, що я досі не працюю на татовій фірмі.                     

     Щойно її відволікли хлопці, я відразу скористався моментом і вийшов з ВІП-ки. Вирішив трохи посидіти біля бару, можливо знайдеться краща кандидатура на сьогоднішній вечір. І ніч звісно. Потрібно взагалі видалити номер Аліни з контактів, щоб якось по п’яні знов не набрати.                

     Коли спускався зі сходів, відразу помітив гарну фігурку в короткій зеленій сукні і з довгими світлими локонами. Гарні ніжки і сідниці теж. Я наче зачарований йшов за нею і спостерігав за кожним рухом. Вона спускалась повільно і плавно, наче фея і я вже знав, що ця лялечка сьогодні моя. Якщо звісно мордочка не підкачає. Дівчину штовхнули і вона мало не впала, та я впіймав її і притис до себе. Вона така тепла і приємна... І пахне чимось солодким, наче цукерками. Точно, карамеллю. І це чомусь не дратує, не відштовхує, а навпаки притягує.  

     Сам не зрозумів як так вийшло, та наче отямився коли гепнувся спиною на підлогу а фея впала зверху на мене. Трясця! А гепнувся таки добре. Ще б якось піднятись. Та дівчина не поспішає з мене ставати…

     - Чорт! Спершу навчись ходити, потім одягай ходулі. Коза! Ледь не вбила. - крикнув на дівчину. Вона підняла на мене обличчя і наші погляди зустрілись. Чорт!!! В неї неймовірно гарні зелені очі, які притягують погляд і не відпускають. Мабуть вона вміє гіпнотизувати, бо я не можу вдихнути повітря. Ми завмерли. Очі в очі . Її погляд зляканий, розгублений, якийсь зачарований чи що? Наче ми знайомі. Але це не так. Я б нізащо не забув ці очі. - Воу!!! Які очиська! - прошепотів. Вона нереальна. Дуже гарна. - Як тебе звати чудо зеленооке? - фея видно прийшла до тями і намагається піднятись, та тепер вже я не хочу її відпускати.  

     - Знайшов час знайомитись.- фиркає. -  Відпусти!  

     - Не хочу. Мені цілком зручно. І вигляд цілком влаштовує. - тільки тепер опускаю погляд на пухкі губки, на тонку шийку , на декольте, яке після падіння явно стало більшим і з якого виглядає чорне мереживо.  

     - Ти нахаба! Перестань витріщатись.  

     - Я дивлюсь на те, що ти сама показуєш. І маю зізнатись - мені подобається. Дуууже подобається. То ти скажеш своє ім'я? - посміхаюсь і вона висне на моїх губах. Попалась. Та в цей момент як завжди невчасно з'явилась Аліна і мені довелось відпустити дівчину. Та коли вона підіймалася, я встиг зацінити і ніжки і стегна і чорні мереживні трусики. Ох! Відразу стало спекотно. 

     - Скажи своєму хлопцеві, нехай тримає свої руки при собі. - фиркнула фея і втекла. А в мене чомусь скажена аритмія і бажання бігти за нею.  

     - Артемчику, що сталось? Ти куди? - ловить мене за руку Аліна. - Я шукала тебе.  

     - Аліно, іди пошукай когось іншого. - розвертаюсь і бачу поруч на перилі сумочку. Мабуть красуня забула. Вхопив сумочку і побіг на вихід.  

     Дівчину я звісно наздогнав, та сумочка виявляється не її. Це взагалі прикол. Артем Шевченко в нічному клубі вкрав в якоїсь дівчини сумочку. Мама б померла від сорому...

НЕ ЗАБУДЬТЕ ПРО НОВИНКУ! НОВИЙ РОЗДІЛ БУЛО ОПУБЛІКОВАНО ЗРАНКУ.

- Трясця, Настю, що ж ти робиш? - шепоче викликаючи солодку вібрацію в животі.

- А що я роблю? 

- Примушуєш мене забувати про все на світі і робити помилки. - Юсуф підняв руку і прибрав пасмо волосся, що вибилося з-під моєї шапки. Його пальці на мить торкнулися моєї щоки і я затамувала подих. А потім він нахилився і ніжно поцілував мене в чоло. Його губи затрималися на моїй шкірі лише на секунду, але мені здалося, що я відчула цей дотик усім тілом. Це було приємно, але я чекала зовсім іншого поцілунку...

- Це що зараз було?

- Поцілунок в чоло. - посміхається. - Хіба не зрозуміла?

- Дуже смішно. Знаєш кого в чоло цілують? Тих хто вже відкинув копитця. - він розсміявся і притягнув мене до себе.

- Дурненька. Щоб ти знала, в арабів так цілують тих, хто тобі найдорожчий. Дружину, сестру, маму... 

- Ну, я сподіваюсь ти не вважаєш мене сестрою? - ми розсміялись.

- Не вважаю. - заперечно хитає головою і дивиться на мої губи. По тілу пробігли мурашки і я навіть прикрила очі чекаючи поцілунку, але його не було.

- Ти неймовірна, джаміля. Знаєш? - я розплющила очі і побачила його усмішку. А потім знову зустрілась з його поглядом. І раптом зрозуміла, хай там що він намагається приховати за своїм спокоєм, байдужим його точно не назвеш. А це означає, що в мене ще є шанс довести його до такого самого приємного божевілля, яке зараз коїться в моїй голові і в моєму серці.

ПІДТРИМАЙТЕ НОВИНКУ СЕРДЕЧКОМ.

ДЯКУЮ, ЩО ВИ ЗІ МНОЮ.