Знаєте, коли пишеш або читаєш відверту історію про пристрасть, дорослі ігри й руйнування табу, часто ловиш себе на думці: а що насправді примушує героїв переступати межу?

Агата — жінка, чиє життя роками вимірювалося сірим побутом і затертим халатом. Вона біжить свій нескінченний марафон, де кожен день схожий на попередній. Але є дві речі,про які ми часто забуваємо, дивлячись на таких людей:

Спринтерський біг на виживання не залишає простору для здобутків.

Коли ти щодня борешся за виживання — емоційне, фінансове, психологічне, — у тебе не залишається ресурсів на мрії. І здається, що оті красиві картинки «кращого життя» десь там, у заможному світі італійських інвесторів — це якась недосяжна магія. Але правда набагато простіша і болючіша:

«Краще життя» у когось — це просто результат зовсім інших стартових умов.

Але що робити?

Агата знаходить відповідь у найнесподіванішому місці. Через жорсткий, брудний, але неймовірно чесний флірт із чоловіком, який ламає всі її межі. Її переписка з Міланом — це не просто еротика. Це шокова терапія для жінки, яка роками спала спиною до чоловіка. Її лякає власна збудженість, її лякає те, як швидко вона втрачає контроль, гортаючи їхні відверті чати.

Пишу і думаю скільки таких жінок насправді і шось мені аж тошно робиться від усвідомлення, що так живуть багато жінок.