Розділ 26. подружжя

[Помилка доступу. Права Архітектора анульовано. Поточний статус: Вільний NPC (Рівень 1). Базовий квест: "Шлях Володаря". Заснуйте власне місто розбійників на Горі Проклятих Душ. Нагорода: відновлення адміністративних прав. Штраф за провал: вічна робота на рисових плантаціях].
Костянтин дивився на цей напис так, ніби йому щойно запропонували посаду молодшого помічника прибиральника. 
— Я писав цей алгоритм як жарт, років 600 тому, на спір, — крізь зуби процідив він. — Спеціальний рівень для покарання найледачіших душ. Класичний сценарій дешевого бульварного роману, де герой починає з самого дна і має збирати сміття, щоб вижити. Савелій застосував його проти мене, а я навіть локацію не одразу впізнав, яка іронія долі.
****
Чорт переводив очманілий погляд з мого незворушного обличчя на мертві, бездонні очі Костянтина. Він відчув, що ми не блефуємо. 
Через три хвилини, блідий як крейда, стікаючи холодним потом і тремтячими руками, лихвар вивалив на стіл три важкі мішки золотих злитків вищої проби.
—Дякуємо Шановний! До зустрічі! — мило посміхалась я , поки Костянтин одним легким рухом забрав доволі важкі мішки.
— Та не дай Бог! — прошепотів чорт.

 ✨✨✨✨ 
розділ 27. Він та вона. Тендер та дорога.
​— Новий регламент, — рівно відповів я, ковзнувши поглядом по розірваній тканині на її стегні. — Змінюємо оболонку, твій нинішній вигляд... занадто відвертає увагу місцевої фауни від робочого процесу.
​Анна вловила мій погляд. Куточки її губ здригнулися в лукавій посмішці.
— Відвертає чи привертає, Костю? — вона зробила крок ближче, дивлячись на мене знизу вгору з відвертим викликом.
​— Обидва варіанти неприпустимі в робочий час, — мій голос мимоволі став тихішим. — Одягай. Подивимося, чи зможемо ми обійти базові налаштування.
Вона кивнула, вказуючи на вузький, глухий провулок між двома складами.
​Там панувала напівтемрява. Ми зайшли в тінь, сховавшись від натовпу. Простір був настільки стиснутим, що ми ледь не торкалися плечима.

 ✨✨✨✨ 
Розділ 28.Конклюдентні дії, трохи вапна та інші дива
Нашу романтичну паузу безцеремонно перервали. З кущів по обидва боки стежки тихо  вилетіли зазубрені метальні клинки. На нас полювала зграя здичавілих демонів-дезертирів, десяток жилавих, вкритих чорною лускою та ритуальними шрамами горлорізів миттєво замкнули кільце, відрізаючи шлях до відступу.
****
​Він розвернув ніж у пальцях і руків'ям постукав по зображенню сходів на мапі.
​— Пласт породи під східним схилом — лужний базальт. Йому не потрібна вища магія. Якщо перед світанком засипати в розколини негашене вапно з твого персня і залити крижаною водою з колодязя, хімічна реакція розігріє камінь до сорока градусів. Система зчитає температурну аномалію як прорив теплої жили Ци й автоматично зніме блокування росту. До полудня отримаємо перший урожай.
​Я мовчки дивилася на ніж у його руці. Усередині прокинувся знайомий, холодний азарт гравця, який щойно знайшов нелегальну схему оптимізації податків.
​— Тобто ми ламаємо сектор звичайною шкільною хімією. Це ж відверте шахрайство з сервером… Мені подобається, — констатувала я.
​— Ми оптимізуємо витрати, — він поклав ніж на стіл, метал сухо брязнув об дерево. — Плантації почекають до світанку. Тобі потрібен огляд приміщень?

✨✨✨✨✨
Розділ 29. Преміальний фонд, економічний рекет та партія в го
Думки крутилися навколо Києва. Мій панорамний офіс. Незакрита угода про злиття. Цікаво, скільки годин знадобилося раді директорів, моєму «вдівцю» Богдану та його шльондрі, щоб почати ділити активи холдингу після того, як моє серце зупинилося?  Життя обірвалося так безглуздо і різко, без попереджень і перехідних періодів. Майже три місяці тому я диктувала помічниці правки до контракту, а сьогодні сиджу в червоному шовку на краю урвища в Дев'ятому аграрному секторі Пекла, у тілі, яке навіть не має справжнього пульсу, і планую розвиток гірського хребта, з примітивною назвою кооператив “Гора”…І Костя, що далі? Він навіть без сили, з його характером та розумом, становить загрозу. Вб'є чи залицяється? Знову помру?  А що відбувається з тілами таких як ми після другої смерті? Як вся ця невизначеність дратує. 

✨✨✨✨✨
Розділ 30. Кримінально-корпоративний тандем. 
Три мідні казани, які раніше слугували розбійникам для варіння баланди, тепер стояли на саморобних горнах із базальтового каміння. З їхніх накривок, герметизованих сирою глиною та смужками кінської шкіри, тягнулися десятки зелених бамбукових труб. Магістралі перепліталися під навісом, занурювалися в дерев’яні жолоби з проточною колодязною водою і сходилися до центрального змійовика, згорнутого з трофейних мідних щитів.
У повітрі стояв густий, терпкий дух вареного коріння.
Рембрант бігав уздовж контуру, притискаючи ліктем здорової руки дерев’яну планку з насічками. На його потилиці вже засохла кірка сукровиці, а розбите скельце окулярів він намертво заліпив шматком промасленого пергаменту, прорізавши в ньому вузьку щілину.
— Тиск у другому контурі росте! — крикнув інженер, перекрикуючи гудіння міхів, які по черзі качали двоє наших найвитриваліших найманців,ті які ще могли себе контролювати. — Костю, притисни клапан на третій секції, інакше зриває різьбу і ми всі будемо дихати чистою парою Ци до самої смерті!

✨✨✨✨✨
❗❗❗❗❗
 Читати тут
Сваха для NPC та ї бос
https://booknet.ua/reader/svaha-dlya-npc-ta-bos-b456406?c=5065126
До фіналу 6 розділів!