Ми повільно блукали вулицями та теревенили про все, що бачили. Перемивали кістки крикливим торговцям, які на кожному кроці гучно рекламували привезені товари. Обговорювали місцеві страви, що готували острівні кухарі просто на вуличних печах під відкритим небом. Та, звичайно, розглядали панянок у яскравих сукнях, які проходили вулицею з корзинками. 

І як було не згадати про карнавал на честь Дня всіх мертвих, який незабаром мав заполонити місто. Дехто з містян уже одягнув дивакуваті костюми та розвішував химерні прикраси на вікнах.

Гадаю, просто так гуляти і розмовляти про все на світі — це й є справжня дружба. 

Темне фентезі зі смаком морської солі "Під гребнем хвилі"

≽^•⩊•^≼ ₊˚⊹♡