Додано
19.10.26 17:19:44
Літній дощ. Наперегонки з вітром
Аліса невпевнено кивнула, але в її сірих очах спалахнув азарт. Сергій підкинув її на спину Фортуни, і дівчина зі страху притиснулася до шиї кобили.
— Ну що, наперегонки? — усміхнувся він.
— Ти що, я ж тільки вдруге на коні! Та й без сідла страшно…
— Тримайся ногами, а направляй гривою. Фортуна сама знає, куди йти!
Кобила рушила, і страх поступово змінився на захоплення. Аліса розплющила очі й відчула, як літній вітер розвіває волосся. Сергій розставив руки й прокричав:
— Як же добре!
✴️ Додавайте «Літній дощ» до своїх бібліотек та ставте сердечки — це дуже допомагає мені тримати енергію й писати ще більше оновлень.
✴️ Сьогоднішнє оновлення: перша справжня розвага Аліси й Сергія — їхня поїздка верхи та відчуття свободи.
Аліна Чуйко (Hunter)
96
відслідковують
Інші блоги
⚡ Челендж від Дієз Алго “оповідання за картинкою” Вітаю, шановне товариство! Ви коли-небудь замислювалися, що окуляри річ досить-таки особиста? Десь може на рівні гребінця, чи навіть зубної щітки. Чому?
Всіх вітаю в першому за тривалий час блозі! Сьогодні я до вас із новинкою... трохи страшною новинкою) Як і завжди, все почалося із фрази: "Ну, це буде щось коротеньке, цього разу точно". Ага, аякже. Поки продумувала
Новий тиждень оновлень в «Порталі у Гріх» починається з тихого примирення і обіцяє спалахнути вогняним ураганом. Адже котик вже все спланував заздалегідь і підготував дахозносний сюрприз для нашої Мії. Вечеря
Любі читачі, хочу пояснити вам, чому всі, хто читав " Єдину слабкість Ката " в процесі написання, могли дочитати її безкоштовно, а решті тепер потрібно її придбати. Не думала, що цей допис знадобиться, але, вочевидь,
Коли кохання перетворюється на одержимість… Після відгуку Іванки Сокіл мене дуже зацікавила ця книга, і я неймовірно рада, що познайомилася з таким прекрасним твором! Це трилер, а отже, історія, яка має щипати за нерви,

4 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиГарний уривок та чудовий візуал! ✨☺️✨
Віталій Козаченко, Дякую за такі добрі слова)
Пам'ятаю свій незапланований заїзд. Добре що я не панікую.
Прийшли з подругою на конюшню, вона каже:
Хочеш на коняці посидіть?
Канешно!
Садить вона мене на кобилу, а вона візьми да понеси, слава богу ми були в закритому загоні, вона і успокоїлась. А я як сиділа так і поїхала. Злякатися не встигла.
Дякую вам за такі спогади))Нагадало)))
Світт Лана, Надіюся зможу утримати планкудо кінця)
Гарний уривок – так і віє теплом)
Олексій Цапович, Я така рада, що змогла передати це словами)
Це так атмосферно)))
Ані Мортем, Думаю трошки можна))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати