Ох пальмолів чудовий гель - дарує... Кхм... щось не туди понесло.
Для початку окреме вітання нашкодившому дракону, що цього разу подбав про мій культурний розвиток. Однією участю не обійшлося, але це вже зовсім інша історія...
Тож!
Перший твір відправив мене на письменницькі курси. Ох ця європа... Та-та - з географією я знайомий, тільки от наративи надто аж хороші)
Один задивляється на другого, а я явно спантеличений викладачем, якому недодали любові. Ритуальне бюро? Подякував)))
Я звичайно знав що Стівен пропащий, але настільки... Ох юність тільки з твоєю пасією заговорили, як вже кінець світу через переживання як би його не відбили бестижі ворони. Мені аж захотілося підсунути йому водички. Хоча про Девідову вроду можна було б нагадувати рідше, бо я вже й сам скоро почну хотіти собі такого прекрасного знайомого)))
Зі снами і СТО мій внутрішній детектив ледь не дістав блокнотик. Цікаво, скільки всього наш закоханий автор бачить, але сам собі пояснює так, як йому приємніше. Знімаю капелюха...
Саме тут привітання занесли мене зовсім не туди... ну хоть спасибі за тістечка після)
Якась бразилійська санта барбара (в хорошому сенсі слова) Ана хоче влаштувати власне життя після повернення. Тітонька хоче влаштувати життя ЇЙ. А до чого домовляться - бог його знає, і відчуваю, що домовлятимуться вони весело)))
Добре шо хоть сам кави не пив, ато б теж подавився. На тобі, дитино, свободу!
Найбільше зачепила квартира батьків: тут уже тітчині казуси з голови вилетіли і стає якось особливо некомфортно (передаю привіт Раулу), наскільки спокійно людина робить свою роботу.
За ці 25 сторінок пару разів хотілося поквапити описи, бо вже цікаво, куди все викрутить (а може я просто хотів уже спати). Ну а так - жую солодке і не слухаю зайвого...:Р
P.S. Як же ж хочеться і колеться дочитати, щоб уже справедливо навішати ярликів персонажам... (та май совість павуче!)
5 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиАхах, бачу вам цей раз на "отрути" пощастило, головне вчасно сироватку вжити) А якщо серйозно – ну розумію, що кожному свій темп до вподоби, я от люблю (і читати, і писати) – які герої були ДО і які стали після) Тому slow burn прям моє)
Дана Новак, мені самому недавно сказали шо лям символів для недописаного тому це трохи неетично, треба було мені не спозаранку читати))
Цікавий у вас підхід до рецензії))) Мені описи Дани заходять! Дуже гарні! Їй наприклад в мене описів не вистачило - смаковщина!
"Наша отрута" чудова книга. Теж гіперфікс на хаті батьків спіймала.
Планую дочитувати.
Першу, на жаль, не читала, але відгук смачний!
Анастасія Газе, Дякую за добрі слова! ✨❤️✨ І прошу не сприймати моє дрібне зауваження як критику – просто я там ніби потрапила у всесвіт, де всі чудово розуміють, що відбувається, окрім мене))
Дякую. Так. Ви вірно підмітили. Історія ведеться саме від Стівена і все читач бачить його очима. І тут я застосував прийом " ненадійний оповідач". Чесно було важко з цим справлятися. Прийшлося деякі подробиці ховати за снами і провалами пам'яті. Хоча це чудовий хід захисту організму від стресу. Відгук просто чудовий. Є в мене недолік описувати красу героя надто часто. Ну люблю я таке.
Марко Левчук, сам не люблю коли ідея в голові склалася, а руки тормозять - хоть ти лопни, хоть ти трісни, а не відскакує текст від клавіатури ніяк
З Девідом це скоріше була трошки нав'язлива реклама, шо аж іноді і собі такого хотілось)))
але вчасно повертався в реальність
тю! Дочитуйте, якщо хочеться
Гарний відгук ❤️
TeyLemishNock, ))))) буває і таке)))))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати