500
Наша отрута 18+
Історичний любовний роман
Дана Новак автор
В процесі ·
117 стор.
· Регулярно оновлюється
Анотація до книги "Наша отрута "
Початок 1970-х років, Бразилія. Ана Лорена щойно повернулася після багатьох років навчання у Європи, сповнена життя та планів, й гадки не маючи, що її країна переживає найтемніші часи диктатури. Раул Мендес сумлінно служить репресивному апарату – він капітан політичної поліції. Що спалахне між ними, коли доля зведе їх – ненависть?... Пристрасть?... І те й інше?...
⚠️ Увага 18+
Книга містить сцени жорстокого насильства та катувань, емоційний тиск, токсичні стосунки з нерівністю влади та теми диктатури.
⚠️ Увага 18+
Книга містить сцени жорстокого насильства та катувань, емоційний тиск, токсичні стосунки з нерівністю влади та теми диктатури.
протистояння характерівнеідеальні героїдарк-роман
“Наша отрута» — історичний роман із живими персонажами та декораціями. Напруга й розрядка вдало грають із настроєм: ось ти ловиш бличчям промені бразильського сонця, а вже за мить здригаєшся від холоду підвалів...”
Зміст книги: 20 глав
Останнє оновлення: 4 дн. тому
69 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти6. Діалог між Аною та професором передано дуже гарно: у кожній репліці відчувається протистояння двох різних характерів та світоглядів.
Ана знову вражає своєю витримкою, родовідною гідністю та освіченістю. Вона поводиться дуже аргументовано та стримано, незважаючи на легкий скепсис чи тиск із боку співрозмовника. Її відданість власній справі та бажання реалізувати себе дійсно викликають повагу. Шкода, що там, як і у нас, головну роль мають зв'язки, а не знання.
Дочитав всі розділи, що були зазначені в марафоні. Можу сказати, що книга мені сподобалась. Я її обов'язково дочитаю — не обіцяю, що завтра або післязавтра, але дочитаю. Дуже хочеться дізнатися, чим історія завершиться. Дякую Вам за чудову книгу!❤️❤️❤️
5. Цей розділ неймовірно потужний за своєю психологічною напругою! Динаміка діалогу між капітаном Раулем та професором Вітором тримає в напрузі від першої до останньої репліки. Тут майстерно передано тоталітарну атмосферу: звичайний безликий кабінет зі старим папером та тютюновим димом створює набагато моторошніше враження, ніж будь-які «театральні жахи».
Професора Вітора щиро шкода — його розгубленість та беззахисність під психологічним тиском викликають велике співчуття. А капітан Раул постає надзвичайно небезпечним і холодним персонажем, який впевнено тримає ситуацію під контролем.❤️
4. Неймовірно чуттєвий та емоційно багатий розділ. Вам чудово вдалося передати відчуття застиглого часу та ностальгії через деталі інтер'єру та спогади. Описи простору створюють дуже затишну, але водночас сумну атмосферу, яка потрапляє точно в ціль.
Ана в цьому розділі розкривається з дуже сильної, зрілої сторони. Вона постає людиною, яка готова брати відповідальність за своє життя і прагне бути незалежною, незважаючи на обставини чи сумніви оточуючих. Її прагнення зберегти гідність і власне «я» викликає велику повагу.❤️
3. Цей розділ чудово розкриває складність людських взаємин та тонку психологічну гру. Дуже цікаво спостерігати за тим, як під маскою турботи та доброзичливості відстежується бажання встановити рамки. Динаміка між героями прописана майстерно — немає чіткого поділу на «чорне та біле», кожен персонаж має власні мотиви.
Емоції Ани передані дуже переконливо: від щирого захоплення та вдячності до легкого внутрішнього сумніву. Текст читається на одному подиху завдяки чудовому ритму та багатій мові, а прихована напруга під кінець розділу тільки підсилює бажання читати далі❤️
2. Розділ неймовірно кінематографічний! Описи локацій та побутових деталей створюють дуже об'ємну картинку, де кожна дрібниця працює на створення загального настрою. Чудово передано відчуття тривоги, що витає у повітрі, та психологічну напругу між персонажами. А візуали чудово доповнюють текст.
Головна героїня викликає щире захоплення. Вона не просто перебуває в моменті, а глибоко аналізує все, що відбувається навколо, хоча це й дається їй непросто. На її місці я б теж відчував певну розгубленість і внутрішній опір обставинам. Стиль написання у Вас дуже вишуканий — метафори та описи сприймаються легко, і це дає змогу уявити все, що відбувається. Едельвейс мені теж подобається як героїня. Дуже гарно пропрацьований персонаж, який нагадує особисто мені декого зі знайомих. Дякую Вам за розділ. Дуже сподобався!❤️
Вітання з марафону Ірини Скрипник. Почну з початку. Обкладинка дуже гарна. Одразу привертає увагу. Сподобалась і анотація. Але найбільше — початок історії.
1. Дуже сподобалося, як тонко Ви передаєте контраст між зовнішнім та внутрішнім світом головної героїні. Ана Лорена одразу викликає симпатію — вона постає цілісною, освіченою та цілеспрямованою особистістю, яка знає собі ціну. Деталі її образу прописані дуже об'ємно. А візуал в кінці розділу чудово доповнює образ. Мені він, до речі, сподобався.
Атмосфера розділу чудово збалансована: з одного боку — радість від повернення до рідних місць, з іншого — відчуття, що реальність змінилася і героїні доведеться шукати у ній нові опори. Сцена з родинним прийомом сприймається дуже жваво, а діалоги звучать природно й виразно. Чудовий початок, який одразу задає правильний тонус усій історії!❤️
19. У Ани Лорени крута робота!)
Вень Чжулун, Дякую!)
схоже,всі герої на своїх місцях. Помітила незначний баг у зображенні - Ана Лорена, здається, білявка
Іванка Сокіл, ))
Перевірив))) вподабайки не має. Точніше не було а тепер є... короче якось так))
Михаил Шиповский, Дякую) ✨❤️✨
Вітаю з марафону Елани Чунту
Не впевнена чи взагалі колись читала про Бразилію, тому цікаво спостерігати за подіями які там відбувалися.
Головна героїня має незалежний характер і має ціль, яку хоче досягти самостійно. ( Хоча їй довелося згадати свого дядька, щоб мати менше проблем)
Також цікаво те чим саме займається героїня і те, що вона не залишилася у Європі, де в неї було більше можливостей, а повернулася додому.
Сподобалося, що у неї чудові стосунки з тіткою і вона щиро турбується про свою племінницю.
А ще Терезінья, хоча я читала лише першу сцену з нею, але вона здається прямою протилежністю героїні і через цей контраст у них цікава взаємодія.
Елевонда Евермонт -Еливедо, Рада, що сподобалося! Дякую за увагу!✨❤️✨
Залишила відгук на вашу книгу в своєму блозі❤️❤️❤️
https://booknet.ua/blogs/post/442139
Машер Епін, ✨❤️✨
Оце так)) Маю підозру, що Даду ще зіграє свою роль) Дуже цікаво що буде далі))
Машер Епін, Дякую)✨❤️✨
Вітання з марафону Елани Чунту! Мені дуже сподобалися неймовірні описи в книзі, які чудово занурюють в атмосферу! Діалоги прості, щирі й душевні, час від часу з іскринками гумору. Мені неабияк імпонує Терезінья - мабуть, саме тим, що в ній я впізнала себе (також люблю писати вірші) Було неабияк приємно спостерігати за взаємодією Ани Лорени з тітонькою: між ними такі чудові, теплі стосунки! В останньому розділі чудово переданий контраст між героїнями: ось Ана Лорена почувається щасливою після літературного вечора, а ось нещасній Жандірі влаштовують допит у камері. І дуже цікаво чи справдиться пророцтво:)
Ось посилання на блог-відгук про книги з марафону (там є й ваша):
https://booknet.ua/blogs/post/441886
Шепіт Місяця, Дякую! ✨❤️✨
❤️❤️❤️❤️❤️
Ірина Скрипник, Дякую за підтримку)
Дуже затягує кожен розділ)) вже не можу дочекатися зустрічі з капітаном, цікаво як вони з гг будуть взаємодіяти. І чудові візуали, краще заглиблюють у історію. Ана дуже гарна й ніжна))
Машер Епін, Дякую!
Початок захоплює! Одразу сподобалась головна героїня. Видно, що вона незалежна й впевнена в собі.
Юлія Майр, Дякую! ✨❤️✨
Взагалі я взяла книгу на марафоні. Тож, мабуть, варто написати щось, що б виглядало, як професійний відгук.
Для початку, це — атмосферний історичний роман з цікавим місцем дії й потенціалом. Поки що найбільше цінна саме атмосфера, персонажі й відчуття епохи. Станом на перші 30+ сторінок, події розвиваються не поспішаючи, з поступовим наростанням напруги.
Текст при цьому написаний доволі легко. Варто варто спробувати почитати, якщо подобається історична проза з політичним контекстом чи атмосфера Латинської Америки середини XX століття.
Ірина Скрипник, Дякую)
Терезінья мила, а Жоржи так зʼявився несподівано, що тепер думаю: він - любовний інтерес?
Ірина Скрипник, Час покаже)
Та племінниця сама мала сюрприз…
Невже вагітна повернулася?
Ірина Скрипник, Нє) Просто не поспішала підкорятися планам тітоньки))
Буду починати читати. Але трохи лякає напис «повільно оновлюється». Боюсь, що можу не дочекатися фіналу.
Ірина Скрипник, Розумію вас, буду старатися.
Вітаю, я з марафону))) Мене одразу зацікавив опис, особливо поєднання історичного тла Бразилії 1970-х та таких непростих стосунків між героями. Прочитала перші 2 розділи сподобався стиль написання й атмосфера. Обов’язково продовжу читати, бо дуже хочеться дізнатися, як розвиватимуться події далі. ❤️
Машер Епін, Дякую) ❤️
Сьогодні дочитала всі наявні розділи. Твір затягує, героям співпереживаєш, чудово прописані персонажі, кожен із яких викликає певні асоціації. Тітка Едельвес - мудрість та затишок. Терезінья - легкість, жвавість та невпинна енергія. Раул Мендес - холод і порожнеча, але разом з тим він не виглядає одержимим садизмом, це, скоріше, людина ідеї, солдат, який звик працювати на благо своїх переконань.
Ана Лорена -легкість, молодість, допитливість і небезпечний вогник безрозсудності, який, можливо, стане рушієм історії, що розгорнеться далі.
Прекрасно прописані декорації. Читаючи, здається, ніби буквально опиняєшся на вуличках Сан-Паулу, у квартирі Даду та в ошатному будинку судді. А потім - оп, і ти вже серед холодних підвалів держустанови разом із Жандірою давишся холодною водою.
Хочу відзначити гарну мову, влучні й небанальні літературні порівняння, подекуди глибокі діалоги, гарно прописані інтимні сцени. Їх поки не багато, але те, що відбувалося між капітаном та Кармен, було водночас гарячим і правдоподібним.
Обов'язково буду стежити далі за оновленнями. Дякую за історію ❤️
Іванка Сокіл, Чого автор і добивався))
Вітаю. Нарешті дочитала все. Місце дії досить екзотичне для нашого сприйняття. Та при прочитанні віриш, що потрапляєш саме до Бразилії. Події не форсуються, вони відбуваються послідовно, логічно, повільно підводячи до головного конфлікту книги. Діалоги легкі, але не пусті, часто мають філософський зміст. Головна героїня розумна, з характером, доросла. Але відчуваю, що, незважаючи на це, таки втрапить у халепу з отими поетами. Капітан Мендес отримався доволі виразним, флегматичним та непроникним. Поки що його внутрішня суть повністю не розкрита. Стан суспільства, його настрої розкриваються через дії та розмови ключових персонажів. Цікаво, що буде далі. Я можу тільки припускати, а от як зробить авторка — варте уваги.
Лєна Міле, Дякую за увагу! ✨❤️✨
Вітаю, моя Вподобайка і підписка, буду вдячний за взаємність ❤️⭐️
Класні візуали! Це я дочитала розділ у парку розваг, дуже розслабив після попередніх подій у державній установі.
Іванка Сокіл, Дякую! Якраз і писала його з бажанням перепочити після напруги...
Дочитала восьмий розділ. Здається, дядько Армандо трохи промахнувся у своєму бажанні допомогти Ані Лорені.
Цікаво, атмосферно, інтригуюч)
Іванка Сокіл, Ну, він тут не стільки про неї думав, як про те, щоб собі раптом проблеми не створити) Дякую за коментар!
Вітаю!!! Успіху! Підписався, буду радий взаємності.
Peter Cooper, Дякую)
17. епічне повернення!)
чекаю продовження!!!)))
Вень Чжулун, ✨❤️✨
16. чудовий візуал і дуже емоційні вірші)
Вень Чжулун, Дякую)
15. оце-то нагадав! Ана права, але все одно передчуття виникло)
Вень Чжулун, Йой, мені приємно)
Анотація інтригує. Підписалася. Стежитиму за розвитком подій далі. Натхнення автору
Вілена Озерська, Дякую!
4. Дуже добре показано стан.
Олена Мисак, Дякую за відгук!
Затягує з першої ж сторінки. Натхнення Вам, авторе)
Люсія Фларен, Дякую ✨❤️✨
Мені одній здається, що дядько суддя буде мати фатальну роль?) Автор ви велика молодець. Бо після кожної частини хочеться читати далі і далі❤️
Уляна, Дякую за добрі слова ❤️ А дядько дійсно ще свою роль зіграє, дякую за ваші здогадки, завжди цікаво бачити такі припущення читачів, вони інколи навіть можуть мимоволі наштовхнути на якусь нову ідею!
Залишив комент у моєму блозі
Агнія Бурне, Сподіваюся, прийдеться вам до смаку, дякую за увагу) ☀️
Ви вдало зробили інтригу ще тільки починаючи книгу) Вдало і детально описуєте і все що відбувається навколо і емоційний стан Ани. Однозначно буду читати далі☺️❤️
Уляна, Дякую) ❣️
Сподобалось)
Перше, що зачепило - місце дії. Автори історичних романів частіше пишуть про Європу, США, Азію чи арабські країни. А тут Бразилія)) І тамтешній побут і атмосфера чудово показані в тексті - видно чималу пророблену роботу.
Головні герої живі та яскраві, з перших розділів відчувається контраст між ними. Тому цікаво, що ж там далі назріває))
Очерет, Щиро дякую вам за рекомендацію!☀️
Тітка її дуже береже.
Олена Мисак, Непокоїться...
Захопливий початок, кидаю в бібліотеку)
Ларія Ковальська, Дякую)
Дуже цікаво! Чекаю продовження)))
Вень Чжулун, ✨✨
От козел старий цей професор! Ноги волошками пахнуть, а він до молоденьких==
Вень Чжулун, ))
Терористична держава як є...
Дана Новак, Оооомайгад!
Дуже яскраво і незвично, одразу нагадує серіал і занурює в атмосферу екзотичної країни, де не все так просто)
Вень Чжулун, ✨✨
патріархальні чоловіки це біда!..
"чоловікам не варто знати про наслідки, їм достатньо причин
коли їм дається все вони наповнюють його нічим"(с)
Вень Чжулун, Таке тоді було ставлення до репутації. Не так важливо, що насправді було, аби лише про це не говорили)
Ох, хмари потроху згущуються...
Початок 70х років 20 століття. Бразилія. Жорстка диктатура. Хоча країна має успіхи, економіка ще не почала падати. А ще влада розпочала проєкт Велике Будівництво доріг. А футбольна збірна Бразилії в 1970 утретє стає чемпіоном світу. Триразовими чемпіонами стають Пеле і Загало. Генерал Медичі вибудовує жорстокий режим і вміло грає на цих успіхах.
Головна героїня приїздить із Європи. Відчуває дух свободи, а рівень життя в Європі куди кращий за бразильський. Але в близькому до бразильського мовному середовищі занепад. В Іспанії та Португалії встановлено режим пародійної диктатури. Португальський диктатор Салазар уже помер, а в останні роки диктатором він був суто номінальним. Хоча поплічники вдавали, ніби слухаються його.
В Іспанії від Франко правили зовсім інші люди, а наступником Франсіско Франко зробив короля Бурбона. Нащадка скинутого колись монарха. Якого сам Франко називав демократом
Іспанці і португальці підтримували своїх диктаторів, бо попередня анархія довела до повних злиднів, самі диктатори змогли налагодити економіку. Та ще й уникли участі в 2 світовій війні, навпаки, добре на ній заробили.
Пацюк Червоній, ✨❤️☀️
Спокійні на перший погляд розмови, розпитування, але від них дуже неспокійно. Насувається щось жахливе.
А економічне диво в Бразилії виявилося дутим. Велике Будівництво знищило індіанські племена. Розрив між багатими і бідними зріс, зросла й дитяча смертність. А потім стався теракт на Олімпіаді в Мюнхені. Внаслідок чого Європа наклала ембарго на арабську нафту. Бразилія ембарго не накладала, але ціна на нафту і газ зросла, і закуповувала Бразилія за високими цінами. Та ще й гроші на Велике Будівництво та інші проєкти виявилися запозиченими, а віддавати нічим. Диктатура стала тріщати. Тому генерали відправилися у відставку, на їхнє місце став новий диктатор. І за 11 років він таки зробив владу в країні більш нормальною, репресії вщухли.
А книга класна, дуже симпатична героїня, жахливі вояки прямо вимальовуються перед очима, коли я читав. І стиль дуже гарний. Рекомендую до читання!
. І в них вистачило розуму запросити після 1945 року грамотних економістів, до того ж Салазар сам був професором і знав, кого запрошувати.
Скинули диктаторів дуже спокійно, помічників Салазара повалили без їхнього спротиву, а франкісти просто склали зброю. Щоправда, в 1978—1982 роках незадоволені військові намагалися скинути іспанський уряд, але їх поступово подавили.
Але події розгортаються на початку 70х, коли Пірінейський півострів ще не викинув диктаторів. Тому головна героїня не може там жити. І повертається до Бразилії.
Родина дядька живе непогано, але військові вже тримають її в кулаку. Капітан поводиться нахабно і розправляється з опозицією. Дівчина згадує померлих батька та матір.
Згодом вона влаштовується на роботу, але її начальника вже залякували військові. Героїня поступово розуміє ситуацію в країні і тиск військової хунти та політичної поліції. З’являється нова дівчина, яка намагається подружитися з головною героїнею.
Ну й дядько прямо наш провладний. Коли кажуть, що в країні корупція, він відповідає «а корупція всюди, по всій Європі, а звинувачують чомусь нас»
Вітаю з новинкою і бажаю багато вдячних читачів♥️
Вікторія Франко, Дякую! ♥️
Обкладинка просто неперевершена!)
Запрошую і до своєї історії, буду рада вашій думці♥️
Мар Тен, Дякую) Зазирну)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати