548
Наша отрута 18+
Історичний любовний роман
Дана Новак автор
В процесі ·
150 стор.
· Регулярно оновлюється
Анотація до книги "Наша отрута "
Початок 1970-х років, Бразилія. Ана Лорена щойно повернулася після багатьох років навчання у Європи, сповнена життя та планів, й гадки не маючи, що її країна переживає найтемніші часи диктатури. Раул Мендес сумлінно служить репресивному апарату – він капітан політичної поліції. Що спалахне між ними, коли доля зведе їх – ненависть?... Пристрасть?... І те й інше?...
⚠️ Увага 18+
Книга містить сцени жорстокого насильства та катувань, емоційний тиск, токсичні стосунки з нерівністю влади та теми диктатури.
⚠️ Увага 18+
Книга містить сцени жорстокого насильства та катувань, емоційний тиск, токсичні стосунки з нерівністю влади та теми диктатури.
протистояння характерівнеідеальні героїдарк-роман
“Наша отрута» — історичний роман із живими персонажами та декораціями. Напруга й розрядка вдало грають із настроєм: ось ти ловиш бличчям промені бразильського сонця, а вже за мить здригаєшся від холоду підвалів...”
Зміст книги: 24 глави
Останнє оновлення: сьогодні
87 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиМіж Раулем та Аною спостерігається багатообіцяюча хімія. Якій обидва, здається, несамовито пручаються. Знаєте, що поганого у Вашій книзі?) обриваєте на найцікавішому))) а за їх динамікою в контексті політичних перепетій спостерігати дуже цікаво...чекатиму на наступне оновлення
А цей капітал Раул не простий персонаж, я думаю що він ще покаже своє обличчя. І чомусь мені здається що головна героїня з ним буде дуже близько знайома, не просто так з балкону спостерігала)
Анастасія Пармська, Думаю, вам не здається)
4. Цей розділ зачепив мене... Важко повертатися у рідні стіни, але ще важче коли тебе ніхто не чекає...
Анастасія Пармська, Дякую дуже. Так, важко було писати цей розділ...
3. Таки так питання у тітоньки конкретні)))аж я засоромилася, Едельвейс молодіжна жіночка)
Анастасія Пармська, Йой, дякую) Так, у певних питаннях тітка значно відвертіша за Ану)
2. Ана Лорена ще не встигла повернутися додому, як тітонька Едельвейс вже женихів шукає)))
Анастасія Пармська, Ну тітонька така – чого гаяти час?)
Дійсно коли знаходишся далеко від дому та ще й такий довгий час, то при поверненні все виглядає зовсім по іншому. З першого розділу книга зачіпає читача, і класний момент з візуалізацією , одразу можна вже малювати героїню в своїй голові)
Анастасія Пармська, Дякую, дуже рада, що вам сподобалося! ✨❤️✨
М-да... Це ставлення до професіонала з дипломом і практикою, якщо ти молода жінка, огидне і нажаль досі є.
Анастасія Газе, Дякую! Намагалася зробити Альвареса не так "хтивим збоченцем", який сам розуміє, що він негідник, а таким, що щиро вважає, що просто пропонує "взаємовигідну угоду" у світі, де рекомендації, знайомства й особисті домовленості багато чого вирішують...
Напруга безвиході... Кляті режими крізь однокові, ламають найкращих, а потім бідкаються на застій. Цікаві теми підіймаєте, а Раулю комфортно з цим, бо він влаштувався в середині системи.
Анастасія Газе, Дякую!✨❤️✨☀️
Оця атмосфера спогадів про батьків така щемлива, я прям розумію, чому під кінець глави Ані захотілося змінити щось прямо зараз.
І якщо дозволите, то я там знайшла у вас пару "одруківок"(око воно все ж замилюється)
Кушать - русизм
Робі - опечатка
Анастасія Газе, Дякую, виправила! Рада, що розділ зайшов, було досить щемно про це писати...
Коментар до другого розділу, бо щось я не туди тицьнула і спочатку прочитала третій)))
Я чогось разом із Аною здригнулася від того Рауля. Я як читач знаю вже, що тип мутний, а вона - ні!
Все ще кафую від ваших описів, прямо занурюють в атмосферу.
Анастасія Газе, Ох, мені страшенно приємно, що помітили цей момент, що символічно закладає ледь не всю їхню подальшу взаємодію)
Такий чудовий опис! Я прямо відчула аромати тієї кухні. І такі милі дівочі посиденьки з ноткою туги.
Анастасія Газе, Дякую, старалася, аби передати відчуття безтурботної безпеки, що має свій зворотній бік...
Дуже подобаються такі жорстокі сцени без прикрас, як на початку і цей монтаж буквально паралельних світів з трущоб прямо в "вищий клас"
Анастасія Газе, Дякую, рада, що справило враження!
Іноді якась дрібниця може довести .Я розумію .❤️
Олена Мисак, Зрозуміло... Так, це болючий момент...
Ана, здається, досить швидко захоплюється новими знайомими. Терезінья - душечка, спочатку мені здалося вона геть іншого складу характеру, але тепер бачу, що не така прогресивна, якою здалась на перший погляд. Відмова Мендеса, схоже, заїла Ану Лорену, але не настільки, щоб не милуватися симпатичними незнайомцями...а от сам капітан - ну прям скеля. Та відчуваю, що скоро в ньому з'явиться тріщина. Дякую за продк!
Іванка Сокіл, Дякую! ✨❤️✨
От же зараза, всі мої надії розбив. Не хоче він. Чую, що шкодуватиме Раул добряче, але заспокоює те, що і з тією дівчиною теж нічого не вийшло. P.S. Коли читаю Алмейда, то чомусь вічно Рабиню Ізауру згадую. Сподіваюся, що не тільки я
Вілена Озерська, Дуже дякую за такі ваші емоційні коментарі! ❤️ А прізвище Алмейда просто перше в голову прийшло, без жодного символізму)
ХХ. ці всі "поважні женихи" прямо думають що вони сіль землі і перець людства...
Вень Чжулун, О, я дуже намагалася не зробити їх якимись карикатурними претендентами)
Тітка так і хоче для Ани Лорени вигідну партію, але, здається мені, що всі її спроби підуть прахом. А Раул хай тільки спробує відмовити їй в танці. Чекаю на новий розділ.
Вілена Озерська, О, тітка по-своєму піклується) Дякую за коментар)
Ана в цьому розділі провокатора)
Іванка Сокіл, Є трохи))
6. Діалог між Аною та професором передано дуже гарно: у кожній репліці відчувається протистояння двох різних характерів та світоглядів.
Ана знову вражає своєю витримкою, родовідною гідністю та освіченістю. Вона поводиться дуже аргументовано та стримано, незважаючи на легкий скепсис чи тиск із боку співрозмовника. Її відданість власній справі та бажання реалізувати себе дійсно викликають повагу. Шкода, що там, як і у нас, головну роль мають зв'язки, а не знання.
Дочитав всі розділи, що були зазначені в марафоні. Можу сказати, що книга мені сподобалась. Я її обов'язково дочитаю — не обіцяю, що завтра або післязавтра, але дочитаю. Дуже хочеться дізнатися, чим історія завершиться. Дякую Вам за чудову книгу!❤️❤️❤️
Віталій Козаченко, ❤️❤️❤️
5. Цей розділ неймовірно потужний за своєю психологічною напругою! Динаміка діалогу між капітаном Раулем та професором Вітором тримає в напрузі від першої до останньої репліки. Тут майстерно передано тоталітарну атмосферу: звичайний безликий кабінет зі старим папером та тютюновим димом створює набагато моторошніше враження, ніж будь-які «театральні жахи».
Професора Вітора щиро шкода — його розгубленість та беззахисність під психологічним тиском викликають велике співчуття. А капітан Раул постає надзвичайно небезпечним і холодним персонажем, який впевнено тримає ситуацію під контролем.❤️
Віталій Козаченко, Рада, що ви відмітили професора Вітора! Дуже намагалася зробити його ані жертвою, ані героїчним борцем – звичайною людиною, яка потрапила в обставини, до яких не була готова.
3. Цей розділ чудово розкриває складність людських взаємин та тонку психологічну гру. Дуже цікаво спостерігати за тим, як під маскою турботи та доброзичливості відстежується бажання встановити рамки. Динаміка між героями прописана майстерно — немає чіткого поділу на «чорне та біле», кожен персонаж має власні мотиви.
Емоції Ани передані дуже переконливо: від щирого захоплення та вдячності до легкого внутрішнього сумніву. Текст читається на одному подиху завдяки чудовому ритму та багатій мові, а прихована напруга під кінець розділу тільки підсилює бажання читати далі❤️
Віталій Козаченко, Мені дуже приємно!
2. Розділ неймовірно кінематографічний! Описи локацій та побутових деталей створюють дуже об'ємну картинку, де кожна дрібниця працює на створення загального настрою. Чудово передано відчуття тривоги, що витає у повітрі, та психологічну напругу між персонажами. А візуали чудово доповнюють текст.
Головна героїня викликає щире захоплення. Вона не просто перебуває в моменті, а глибоко аналізує все, що відбувається навколо, хоча це й дається їй непросто. На її місці я б теж відчував певну розгубленість і внутрішній опір обставинам. Стиль написання у Вас дуже вишуканий — метафори та описи сприймаються легко, і це дає змогу уявити все, що відбувається. Едельвейс мені теж подобається як героїня. Дуже гарно пропрацьований персонаж, який нагадує особисто мені декого зі знайомих. Дякую Вам за розділ. Дуже сподобався!❤️
Віталій Козаченко, Щиро дякую за такі теплі коментарі! ✨❤️
4. Неймовірно чуттєвий та емоційно багатий розділ. Вам чудово вдалося передати відчуття застиглого часу та ностальгії через деталі інтер'єру та спогади. Описи простору створюють дуже затишну, але водночас сумну атмосферу, яка потрапляє точно в ціль.
Ана в цьому розділі розкривається з дуже сильної, зрілої сторони. Вона постає людиною, яка готова брати відповідальність за своє життя і прагне бути незалежною, незважаючи на обставини чи сумніви оточуючих. Її прагнення зберегти гідність і власне «я» викликає велику повагу.❤️
Вітання з марафону Ірини Скрипник. Почну з початку. Обкладинка дуже гарна. Одразу привертає увагу. Сподобалась і анотація. Але найбільше — початок історії.
1. Дуже сподобалося, як тонко Ви передаєте контраст між зовнішнім та внутрішнім світом головної героїні. Ана Лорена одразу викликає симпатію — вона постає цілісною, освіченою та цілеспрямованою особистістю, яка знає собі ціну. Деталі її образу прописані дуже об'ємно. А візуал в кінці розділу чудово доповнює образ. Мені він, до речі, сподобався.
Атмосфера розділу чудово збалансована: з одного боку — радість від повернення до рідних місць, з іншого — відчуття, що реальність змінилася і героїні доведеться шукати у ній нові опори. Сцена з родинним прийомом сприймається дуже жваво, а діалоги звучать природно й виразно. Чудовий початок, який одразу задає правильний тонус усій історії!❤️
19. У Ани Лорени крута робота!)
Вень Чжулун, Дякую!)
схоже,всі герої на своїх місцях. Помітила незначний баг у зображенні - Ана Лорена, здається, білявка
Іванка Сокіл, ))
Перевірив))) вподабайки не має. Точніше не було а тепер є... короче якось так))
Михаил Шиповский, Дякую) ✨❤️✨
Вітаю з марафону Елани Чунту
Не впевнена чи взагалі колись читала про Бразилію, тому цікаво спостерігати за подіями які там відбувалися.
Головна героїня має незалежний характер і має ціль, яку хоче досягти самостійно. ( Хоча їй довелося згадати свого дядька, щоб мати менше проблем)
Також цікаво те чим саме займається героїня і те, що вона не залишилася у Європі, де в неї було більше можливостей, а повернулася додому.
Сподобалося, що у неї чудові стосунки з тіткою і вона щиро турбується про свою племінницю.
А ще Терезінья, хоча я читала лише першу сцену з нею, але вона здається прямою протилежністю героїні і через цей контраст у них цікава взаємодія.
Елевонда Евермонт -Еливедо, Рада, що сподобалося! Дякую за увагу!✨❤️✨
Залишила відгук на вашу книгу в своєму блозі❤️❤️❤️
https://booknet.ua/blogs/post/442139
Машер Епін, ✨❤️✨
Оце так)) Маю підозру, що Даду ще зіграє свою роль) Дуже цікаво що буде далі))
Машер Епін, Дякую)✨❤️✨
Вітання з марафону Елани Чунту! Мені дуже сподобалися неймовірні описи в книзі, які чудово занурюють в атмосферу! Діалоги прості, щирі й душевні, час від часу з іскринками гумору. Мені неабияк імпонує Терезінья - мабуть, саме тим, що в ній я впізнала себе (також люблю писати вірші) Було неабияк приємно спостерігати за взаємодією Ани Лорени з тітонькою: між ними такі чудові, теплі стосунки! В останньому розділі чудово переданий контраст між героїнями: ось Ана Лорена почувається щасливою після літературного вечора, а ось нещасній Жандірі влаштовують допит у камері. І дуже цікаво чи справдиться пророцтво:)
Ось посилання на блог-відгук про книги з марафону (там є й ваша):
https://booknet.ua/blogs/post/441886
Шепіт Місяця, Дякую! ✨❤️✨
❤️❤️❤️❤️❤️
Ірина Скрипник, Дякую за підтримку)
Дуже затягує кожен розділ)) вже не можу дочекатися зустрічі з капітаном, цікаво як вони з гг будуть взаємодіяти. І чудові візуали, краще заглиблюють у історію. Ана дуже гарна й ніжна))
Машер Епін, Дякую!
Початок захоплює! Одразу сподобалась головна героїня. Видно, що вона незалежна й впевнена в собі.
Юлія Майр, Дякую! ✨❤️✨
Взагалі я взяла книгу на марафоні. Тож, мабуть, варто написати щось, що б виглядало, як професійний відгук.
Для початку, це — атмосферний історичний роман з цікавим місцем дії й потенціалом. Поки що найбільше цінна саме атмосфера, персонажі й відчуття епохи. Станом на перші 30+ сторінок, події розвиваються не поспішаючи, з поступовим наростанням напруги.
Текст при цьому написаний доволі легко. Варто варто спробувати почитати, якщо подобається історична проза з політичним контекстом чи атмосфера Латинської Америки середини XX століття.
Ірина Скрипник, Дякую)
Терезінья мила, а Жоржи так зʼявився несподівано, що тепер думаю: він - любовний інтерес?
Ірина Скрипник, Час покаже)
Та племінниця сама мала сюрприз…
Невже вагітна повернулася?
Ірина Скрипник, Нє) Просто не поспішала підкорятися планам тітоньки))
Буду починати читати. Але трохи лякає напис «повільно оновлюється». Боюсь, що можу не дочекатися фіналу.
Ірина Скрипник, Розумію вас, буду старатися.
Вітаю, я з марафону))) Мене одразу зацікавив опис, особливо поєднання історичного тла Бразилії 1970-х та таких непростих стосунків між героями. Прочитала перші 2 розділи сподобався стиль написання й атмосфера. Обов’язково продовжу читати, бо дуже хочеться дізнатися, як розвиватимуться події далі. ❤️
Машер Епін, Дякую) ❤️
Сьогодні дочитала всі наявні розділи. Твір затягує, героям співпереживаєш, чудово прописані персонажі, кожен із яких викликає певні асоціації. Тітка Едельвес - мудрість та затишок. Терезінья - легкість, жвавість та невпинна енергія. Раул Мендес - холод і порожнеча, але разом з тим він не виглядає одержимим садизмом, це, скоріше, людина ідеї, солдат, який звик працювати на благо своїх переконань.
Ана Лорена -легкість, молодість, допитливість і небезпечний вогник безрозсудності, який, можливо, стане рушієм історії, що розгорнеться далі.
Прекрасно прописані декорації. Читаючи, здається, ніби буквально опиняєшся на вуличках Сан-Паулу, у квартирі Даду та в ошатному будинку судді. А потім - оп, і ти вже серед холодних підвалів держустанови разом із Жандірою давишся холодною водою.
Хочу відзначити гарну мову, влучні й небанальні літературні порівняння, подекуди глибокі діалоги, гарно прописані інтимні сцени. Їх поки не багато, але те, що відбувалося між капітаном та Кармен, було водночас гарячим і правдоподібним.
Обов'язково буду стежити далі за оновленнями. Дякую за історію ❤️
Іванка Сокіл, Чого автор і добивався))
Вітаю. Нарешті дочитала все. Місце дії досить екзотичне для нашого сприйняття. Та при прочитанні віриш, що потрапляєш саме до Бразилії. Події не форсуються, вони відбуваються послідовно, логічно, повільно підводячи до головного конфлікту книги. Діалоги легкі, але не пусті, часто мають філософський зміст. Головна героїня розумна, з характером, доросла. Але відчуваю, що, незважаючи на це, таки втрапить у халепу з отими поетами. Капітан Мендес отримався доволі виразним, флегматичним та непроникним. Поки що його внутрішня суть повністю не розкрита. Стан суспільства, його настрої розкриваються через дії та розмови ключових персонажів. Цікаво, що буде далі. Я можу тільки припускати, а от як зробить авторка — варте уваги.
Лєна Міле, Дякую за увагу! ✨❤️✨
Вітаю, моя Вподобайка і підписка, буду вдячний за взаємність ❤️⭐️
Класні візуали! Це я дочитала розділ у парку розваг, дуже розслабив після попередніх подій у державній установі.
Іванка Сокіл, Дякую! Якраз і писала його з бажанням перепочити після напруги...
Дочитала восьмий розділ. Здається, дядько Армандо трохи промахнувся у своєму бажанні допомогти Ані Лорені.
Цікаво, атмосферно, інтригуюч)
Іванка Сокіл, Ну, він тут не стільки про неї думав, як про те, щоб собі раптом проблеми не створити) Дякую за коментар!
Вітаю!!! Успіху! Підписався, буду радий взаємності.
Peter Cooper, Дякую)
17. епічне повернення!)
чекаю продовження!!!)))
Вень Чжулун, ✨❤️✨
16. чудовий візуал і дуже емоційні вірші)
Вень Чжулун, Дякую)
15. оце-то нагадав! Ана права, але все одно передчуття виникло)
Вень Чжулун, Йой, мені приємно)
Анотація інтригує. Підписалася. Стежитиму за розвитком подій далі. Натхнення автору
Вілена Озерська, Дякую!
4. Дуже добре показано стан.
Олена Мисак, Дякую за відгук!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати