Кажуть, що найкращі рішення — спонтанні!

Іноді достатньо просто змінити обстановку, на кілька днів забути про звичні справи й дозволити собі маленьку пригоду. Саме тому я трішки зникла з радарів. Але повернулася з купою вражень, натхнення та нових ідей для своїх історій!

Сподіваюся, ви мене не загубили, бо я вже повернулася до своїх улюблених проблемних персонажів!

І маю чудову новину — 22-й розділ «Вберегти її» вже готовий! 

Цього разу знову зазирнемо в думки Діна Кроуфорда. І, здається, наш чоловік починає усвідомлювати дещо, у чому навіть самому собі не дуже хочеться зізнаватися.

Ловіть невеличкий уривок:

«Двері відчинилися, і всі три дні пішли до...

Маллоу стояла переді мною в широких домашніх штанах і темній футболці, з недбало зібраним волоссям і кількома пасмами біля обличчя. Ніякої зеленої сукні, чорної маски чи довгих рукавичок. Просто Маллоу. Та сама жінка, яку я три дні намагався витіснити з голови іншими жінками, алкоголем і всім, що раніше чудово допомагало мені нічого не відчувати.

Не допомогло.

Я хотів її побачити.

Це усвідомлення дратувало сильніше, ніж мало б».

— Три дні минули.

— Я вмію рахувати.

— Тоді одразу до справи. Я погоджуюся.

Ох, Елізабет… Ти навіть не уявляєш, у що вплуталася. А може, якраз чудово уявляєш?)

Дякую кожному, хто чекав на продовження! Я дуже скучила за вами й нашими обговореннями.