Починати читати книгу серії не з першої частини іноді цілком нормально. Проте є книги, які в межах серії все ж варто читати з першої частини.

В рамках марафону "Прочитай мене 3" від Елани Чунту мені дісталися 

авторки Елевонда Евермонт -Еливедо

Спочатку в мене виникло відчуття, наче я та сама потраплянка в інший, зовсім не знайомий мені світ.

Книга починається з прологу, у якому Анжеліка повертається додому зі світу пісків. І наче тільки її життя налагоджується, як нові пригоди знаходять її та її подругу.

Загалом це історія про дівчат-пригодниць, що є обраними і змушені попри свій юний вік братися виконувати складні небезпечні завдання, попри їх юний вік.

Як зазначила одна з персонажок, що обрані завжди діти, мабуть тому, що їми легше маніпулювати. 

Особисто я додам фактор того, що в юному віці в тебе ще спина не болить і ноги на погоду не крутить )))

Історія поки що в процесі створення, тож не має цілісного фіналу, допоки налічує 86 сторінок.

Як на мене, в авторки досить гарно вийшли й персонажі другого плану. Особливо запам'яталася королева Тефлія та її ставлення до пригодниць — як до дітей, якими вони, власне, і є.

А ще персонаж Посуха, яка для мене — неоднозначний антагоніст. Вона, беззаперечно, має власні мотиви, проте водночас наче й справді прагне порятунку для своєї країни.

Світ великий і насичений магією та магічними артефактами. Проте, якщо починати читати саме з цієї книги, не дуже розумієш, як усе це працює (підозрюю, що на ці запитання відповідають дві попередні частини).

Особливо веселить пробивання четвертої стіни.

Книга цікава, для тих хто любить пригоди, таємниці та світські бесіди.

 Та все ж рараджу починати з першої частини серії.