Трохи про визнання
Якщо хтосі піде читати "Котик для вищого"
А потім випадково наштовхнеться на "Кет. Вальс Крові"
І дійде до 4ї глави, і такий складе пазл про ось це!
І напише щось з категорії "Так ось чому!" десь або після цієї сцени:
Авжеж, Любомир знав. Розумів, що вона має рацію, але йому дуже не подобався цей метод. На його думку, живий співробітник був набагато кориснішим.
— Я ще не снідав. Ти не проти перекусити? — Любомир вирішив змінити тему.
— То McDonald's чи KFC? — з єхидною посмішкою запитала дівчина.
— Господи, Кет! — викрикнув він і навіть загальмував на світлофорі трохи різкіше, ніж треба, за що отримав обурене «біб-біб» позаду.
Або після цієї ;)
Рая посміхнулася, заправила темне волосся за вухо, тепер воно ледь до плеча, оформлене в елегантну стрижку-каре, з якої вибивалося пару навмисно пофарбованих в сиве прядок.
Кет люто зиркнула на Любомира.
— То тут поговоримо чи, може, заїдемо кудись? — спитала Рая.
— Власне, я б точно не хотів наштовхнутися на її знайомих, — Любомир кивнув у бік Кет.
Та мовчки погодилася.
— Від’їдемо десь подалі, зайдемо в якийсь Мак, — запропонувала Рая.
— Ні! — в один голос заперечили вони.
— KFC? — не вгамовувалася вампірша.
— Точно не туди! — заперечила Кет.
— Згоден! — додав Любомир.
— Геть забула, що ти, Катрусю, уникаєш цих місць ще зі старшої школи, — хіхікнула Рая. — Чомусь я думаю, що це через тебе, Любасику...
А що ви, як автор вважаєте особистим визнанням книги?


0 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВидалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати