Скай сидів у своєму високому кріслі, трохи відкинувшись назад. Його тіло було напружене. А прямо біля його паху, на колінах, схилилася жінка.

— Ваша Величносте, ви не хочете?.. — пролепетала дівчина знизу м'яким, млосним голосом.

«Хочу… але не тебе», — пролунала його відповідь у моїй голові.

А уголос він прохолодно мовив:

— У нас гості, леді Сілея.

Цього слід було очікувати.

Я хотіла вийти, але стояла і дивилася на це.

Сілея різко піднялася з колін. Її чорне волосся було злегка розтріпане, а дихання — прискореним.

Зовні я не подала жодної емоції. Моє обличчя залишилося закам'янілою маскою. Але десь глибоко всередині, під ребрами, боляче колонуло щось гостре й пекуче. І це відчуття мені катастрофічно не подобалося.

— Леді Аделі… — швидко підвелася Сілея, намагаючись зберегти вид, ніби нічого дивного не сталося. — Ви виглядаєте дещо… дивно без сукні. Але безумовно гарно. Вам пасує такий стиль.

— Ви теж… нічого, — кинула я, оцінюючи її глибоке декольте, яке буквально вистрибувало з корсета.

І як довго це в них відбувається? Він і їй пропонував залишитися з ним в палаці? Безумовно. Таких як вона тримають близько… за волосся, натягуючи на ч…

Оновлення уже в ваших бібліотеках:

✨Полонянка короля Повітря✨