Анастасія Пармська «Переломне рішення» https://booknet.ua/reader/perelomne-rshennya-b458667?c=5107469
За безстроковим марафоном https://booknet.ua/blogs/post/363457
В центрі книги – стосунки Джулії, студентки факультету журналістики, з першим коханим хлопцем та іншими чоловіками, а також спроби пережити невдачі в коханні. 
З Віктором героїня зустрічалася з підліткового віку, проте з часом обоє дорослішали, змінювались, і Джулія першою стала вигорати, хотіти інших стосунків, іншого досвіду, більше свободи. Надалі розкривається її минуле: неблагополучна родина, постійні недотримані обіцянки з боку батьків, самотність і відсутність підтримки (яка і привела до Віктора, котрий на той час мав значно більшу опору в житті), намагання вибудувати інше життя. 
Примітка: я б виправила перше речення 4 розділу) не в «неповноцінній», а в «неблагополучній» сім'ї. Неповноцінна/неповна – це коли чогось чи когось не вистачає юридично/фізично, а тут всі на місці, тільки життя влаштоване не ок. 
Ця частина книги вийшла вдало і дуже реалістично, таких історій чимало, люди з неблагополучних сімей справді переживають і нерівні стосунки з кимсь більш заможним/освіченим/впевненим в собі, і боротьбу за те, щоб не повернутися у колишні обставини.
 У барі Джулія знайомиться з привабливим і очевидно багатим Алексом, і це пришвидшує її бажання остаточно розірвати стосунки з Віктором. 
Алекс справляє враження людини, у якої є все, що вражає жіноче серце: мужня зовнішність, харизма, статки.
Такий поворот сюжету теж логічний і зрозумілий, але стиль  починає збиватись, з'являються короткі, «роздроблені» фрази. Наприклад:
«Він дивився прямо на неї.
Спокійно.
Впевнено». 
Мені здається, без таких розривів текст виглядав би природніше. Я читала інший текст автора на марафоні «Прочитай мене-2» і також відмітила, що сильна сторона автора – повільна, некваплива розповідь, яка дає ефект повного занурення в оточення і душевний світ персонажів. Тому повторюсь: наслідування чийогось чужого стилю тут на користь не йде.
Також десь з 7 розділу кульгає пунктуація, є одруківки, здається, текст дещо не вичитаний. 
Стосунки з Алексом починаються для Джулії як яскравий і емоційний роман, але з часом чоловік показує свою справжню натуру. Він починає проявляти владність як в ліжку, так і в спілкуванні взагалі, від Джулії чекає вірності, проте сам вважає себе нічим не зобов'язаним. 
Такий поворот подій також життєвий і обґрунтований, як і те, що Алекс відмовляється від серйозних стосунків з Джулією через її родину. На жаль, великі гроші і статус дуже часто псують людей.
Джулія намагається забути розрив в інших стосунках, а головне, в роботі, і робить успішну кар'єру, проте через кілька років доля зводить героїв знову. 
Тут дещо мелодраматично і в стилі американських фільмів – «він її покинув, вона вирішила присвятити себе кар'єрі і стати багатою та знаменитою». Але в принципі, як гачок і старт для другої книги циклу це працює. Тому я не сказала б, що записую це в мінуси)) тим більше, що я прочитала другу книгу, в якій розкриваються ці ж самі події з точки зору Алекса т а його мотиви (тут не буду спойлерити). 
В підсумку: книга має потенціал (емоційні гойдалки в сюжеті, впізнавані ситуації, зрозумілі причини вчинків головних персонажів). Але стиль  поки що неоднорідний, з досить різкими переходами від однієї манери оповіді до іншої.