Пишу зараз чергову главу роману  «Там, де завмирає пульс» і, здається, сама потрапила у любовний трикутник, який створила ))

Уже другий день не можу дописати главу, бо вперше не знаю, який вибір має зробити моя героїня.

З одного боку — чоловік, з яким спокійно. Він готовий кохати, берегти, бути поруч. З ним є відчуття дому, надійності й того самого зрозумілого «завтра».

Але десь усередині з’являється підступна думка: А раптом одного дня мені стане з ним нудно?

З іншого — чоловік, з яким спокою точно не буде. Складний, сильний, непередбачуваний. Між ними шалена хімія, пристрасть і тяжіння, яке майже неможливо контролювати. З ним не знаєш, що буде завтра. Але до біса хочеться дізнатися.

І ось тут я зрозуміла: це вже не просто вибір між двома чоловіками. Це вибір між двома видами кохання.

«Я знаю, що він мене любитиме».

І: «Я не знаю, що буде завтра, але сьогодні мене шалено до нього тягне».

І що найцікавіше — це ще навіть не фінальний вибір героїні. Але саме зараз вона має зробити крок в один із двох боків.

А я вперше як автор сиджу перед цією главою і справді не знаю... Тому сьогодні віддаю цей вибір вам ❤️ Що обрали б ви: спокій і надійність чи пристрасть і невідомість? І чому?