Вітаю, любі букнетівці!❤️

Оновлення Знайди уже у ваших книжечках. Запрошую до прочитання:

— Юра... — його голос важкий, стомлений. І ця пауза після мого імені... лише підтвердження моєї здогадки. А далі ще й слова, які змушують відчути ще більшу провину: — Спеціаліст твого рівня потрібен компанії... А мені потрібен син. Той, заради кого я живу...

Мовчу. Лише дихаю. Глибоко. Кидаю погляди на людей, яких із кожною хвилиною більшає.

— Мені потрібен кисень, — нарешті кажу. — І зв'язки... Треба знайти рідних дівчини.

Він виразно зітхає.

— Гаразд. Будуть тобі зв'язки. Сину.

Розділ тут

Обіймаю кожного!

Мирної ночі, українці! ❤️