«Під'їхавши до хати, Сергій не глушив мотор і чекав, поки дівчина злізе. Та виявилося, що злізти важче, ніж сісти: Алісу потягнуло вбік, і Сергій вчасно підхопив її, не давши впасти. Опинившись за міліметр від його обличчя, дівчина миттєво відшатнулася:

— Дякую... що допоміг.

— Ого, цього разу навіть нагадувати не довелося, — хмикнув він.

— Бо цього разу я справді вдячна. Ти ще й на мотоциклі вмієш? А хіба в нашому віці можна мати права?»

У новому розділі ви побачите ще більше хімії між героями, несподівані моменти, які змушують серце битися швидше.

✴️ Додавайте «Літній дощ» у бібліотеку та ставте сердечка ❤️: саме вони показують мені, що ви чекаєте продовження й підтримуєте історію.