У кожного автора є головні герої, є другорядні… а є ПРАДИВНІ ПРЕДМЕТИ, які отримують свою власну психологічну травму й можуть розповісти історію краще за будь-кого!

У мене на цю роль неофіційно номіноване кермо Ауді Любомира з книги "Котик для Вищого"

Воно бачило ВСЕ. Воно пережило стриману лють Вищого, кігті, нерви, ревнощі, емоційні зриви й навіть наслідки зустрічі з сукубом. На ньому буквально закарбувалася історія стосунків Любомира та Кет у вигляді глибоких подряпин та луснутої шкіри!

? Еволюція травми одного керма в кількох актах:

• Акт 1. Прихована лють:

Любомир із силою стиснув кермо, сильніше, ніж було варто…

• Акт 2. Детективна експертиза від Кет:

Кет завела двигун. Поклала руки на кермо, пальцями відчула нові виїмки на шкірі, декілька глибоких подряпин. Рефлекторно промацала ушкодження на кермі кінчиками пальців…

• Акт 3. Сувора реальність на СТО:

— На жаль, це не страховий випадок, — Любомир одразу зрозумів, до чого клонить майстер. — Сплачую особисто. — Слухайте! — раптом гукнув механік. — То хто переміг? Ви чи той сукуб?

• Акт 4. Перекладання відповідальності:

— Як гадаєш, чому моя ауді в ремонті? — злосно кинув Любомир їй у спину. Кет застигла на хвилину, озирнулася: — У той день за кермом був ти! — демонстративно показала босу язика. — Взагалі-то я вже вибачилася… — додала ледь чутно.

Ось так звичайне кермо стає головним речовим доказом того, що між цими двома палають справжні іскри (і летять запчастини на копієчку)! ?

 А як у вас? Чи є у ваших улюблених книгах (або у ваших власних текстах) такі непомітні на перший погляд «персонажі»? Якийсь легендарний плащ, чашка, яка пережила п'ять зрад, чи ніж, який бачив забагато?